Єгипет фараонів 2: Саккара (продовження)
Mar. 20th, 2020 04:10 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
taras_palkov
Цьогорічна весна для мене розпочалась у Єгипті, – з 1-ого по 12-е березня я мав нагоду насолоджуватись сімейним відпочинком у Шарм-ель-Шейху. Але оскільки я все-ж-таки є прихильником не лінивого, а активного відпочинку, тож у таких випадках все-рівно намагаюсь кудись поїхати (хоча б на короткий час).
Так було і цього разу – мені вдалося відвідати усі найвідоміші комплекси пірамід, за винятком Гізи, де я вже був двічі і про які вже писав (https://taras-palkov.livejournal.com/28775.html).
Планували, однак, ми поїздку раніше, бо я зовсім не мав наміру насолоджуватися усіма принадами системи all-inclusive у перший тиждень Великого посту, але так склались обставини... Та, незважаючи на це, нам пощастило, адже ми встигли відпочити і повернутись додому до закриття українських кордонів 17.03 і, дякувати Богу, не «застрягнути» в Єгипті.
І ще один важливий момент, важливий для спільноти livejournal: мені вдалося потрапити всередину піраміди Джосера, – і це притому, що її довгоочікуване відкриття сталося усього лиш на три дні раніше мого приїзду. Але про все по порядку.
До Каїру я приїхав в неділю 8 березня. Не без пригод, як завжди, адже знайомі уже для мене автобуси компанії Gobus приїздили до столиці Єгипту або занадто рано (в 5:00) або занадто пізно (в 08:30). Тому довелось їхати в Каїр автобусом Bluebus на незнайому для мене і очікувано багатолюдну (бо біля залізничного вокзалу) зупинку Каїр-Рамзіс. Там мене мали зустріти на машині і по домовленості завезти до Саккари, Мейдума, Меннефера і Дахшура. Згідно графіку автобус мав прибути о 7:10, але приїхав суттєво швидше – на годину раніше і висадив мене на якійсь, м’яко кажучи, не мальовничій вуличці під мостом. Від того я мав би, здавалось, лише виграти, але, на жаль, мені це було не на руку, бо в цей час мене ніхто не зустрічав, а враження зранку від побаченого було не з найкращих… Довелося чекати трохи більше години, бо мій водій і не сподівалася на такий ранній приїзд автобуса. До того ж не міг мене довго знайти під тим мостом.
Нарешті о 07:15 в дорогу. В цей час на вулицях міста вже було достатньо багато машин. І на жаль, ця затримка зіграла свою негативну роль в Мейдумі, коли мені забракло зовсім трішки часу, щоб все оглянути. Але нарікати не буду, бо, беручи до уваги загальну складність подорожі, все й так слалося досить непогано.
Після короткої наради: з якої точки починати – найвіддаленішої (Мейдума) чи найближчої (Саккари), зійшлися на Саккарі. В Саккарі я вже був два роки тому і дещо описав (в тому пості, що й про піраміди у Гізі), але під кінець дня, тому багато чого не бачив. Тож тепер поїхав додивлятися те, що не вдалося побачити минулого разу.
Головний некрополь древньої столиці Мемфіса розташовується в Саккарі, в 30 кілометрах на південь від Каїра. Це величезна територія поховань, на якій знаходиться 11 пірамід. Притому територія ця ще до сих пір до кінця не досліджена і тому в Саккарі періодично з’являються нові сенсаційні відкриття. З останніх це такі - https://li-ga2014.livejournal.com/656463.html і https://li-ga2014.livejournal.com/705391.html .
Іще дві речі, про які мушу тут написати. По-перше, огляд і фотографування єгипетських пірамід – це задоволення не з дешевих. Оскільки приїхав я в Саккару, щоб детально усе оглянути, то економити не збирався. Через це довелося купити 4 квитки: один загального входу і музею Імхотепа (180 єгипетських фунтів); дозвіл на фотографування (300 єп. ф., можна безкоштовно з телефону, але мене таке не влаштовує), вхід всередину піраміди Джосера (100 єп. ф.) і Серапеум (150 єп.ф.) Разом: 730 фунтів, що приблизно дорівнює 47 американських доларів. І це тільки на Саккару! Для порівняння: вхід у Помпеях з безкоштовним фотографуванням обійшовся мені в 11 євро.
І друге: хоч я відбивався від місцевих єгипетських драгоманів як тільки міг (бо не міг собі дозволити надокучливі прохання грошей після проведеної у автобусі ночі), та все ж, якщо ви не можете собі оглянути Саккару з кваліфікованим гідом, а ще краще – з професійним єгиптологом, то все ж варто час від часу вдаватися до послуг цих місцевих охоронців пам’яток. Бо попри загальну неграмотність, сторож завжди знає, які місця чи рельєфи у тій чи іншій мастабі чи піраміді важливі, він їх вам швидко знайде і, швидше за все, підсвітить ліхтариком. А так, як я не старався, все ж чимало і упустив. Єгипет – річ складна, це вам не по Орв’єтському собору ходити :).
Ворота святилища піраміди Джосера.
Піраміда і заупокійні храми були оточені значною стіною 10 метрів висоти і величезним ровом, видовбаним у вапняку шириною близько 40 метрів. У стіні комплексу було 15 дверей. Але тільки один вхід, розташований в південній частині східної стіни, справжній, інші 14 були помилковими.
Вхід до комплексу піраміди Джосера проходить через гіпостиль ний зал з 40 колонами.
Проходимо повз них до піраміди Джосера. Приємно бачити її нарешті без риштувань.
Піраміда Джосера – це не просто піраміда, а цілий поховальний комплекс, що займає велику площу і на якому знаходяться багато різних споруд. Для загального уявлення і для допомоги надалі при огляді фото загальний план комплексу.
Іще треба прийняти до уваги, що ландшафт навколо піраміди не був колись настільки пустельним. Тут були і озера, і сади, і поля…
Відновлення піраміди Джосера розпочалось у 2006 році, але було припинено у 2011 році після єгипетської революції. Робота розпочалася в 2013 році після того, як уряд Єгипту виділив 15,4 мільйона єгипетських фунтів (6,66 мільйона доларів).
Піраміда Джосера – перша піраміда, що з'явилася за часів правління фараона Джосера (2780–2760 рр. до н. е.; початок III династії). Й була побудована не з цегли, а з вапняку.
Коли Джосер вирішив спорудити гробницю з нетрадиційного матеріалу, він до всього вибрав для неї нетрадиційну форму. Спочатку піраміда являла собою квадратну мастабу, а потім ще п’ять мастаб були розміщені один поверх іншого, ккожна з яких була менша за попередню, і досягала свого часу 61,5 м у висоту.
Так виникла перша піраміда, яку називають східчастою. Це сьома за розмірами древня єгипетська піраміда, але найдавніша з них, це взагалі найдавніше з збережених в світі кам'яних будівель.
Розміри основи піраміди нині становлять 125 х 117 м, висота 60 м.
Автором проекту піраміди був відомий архітектор і лікар Імхотеп, якого єгиптяни згодом почали вважати за бога лікування, сина бога Птаха, покровителя мистецтв та ремесел, а греки – асоціювати з Асклепієм (Ескулапом). Вважається, що саме Імхотеп перший запровадив будівництво з каменю, що сприяло значному поступу в історії будівельної практики.
Джосер був або першим, або другим королем 3-ї династії; списки короля цього періоду не без проблем. Вважається, що фараон править 19 років - достатньо довго, щоб він побачив плани своєї інноваційної піраміди похоронної структури, яку вдалося реалізувати ще за життя.
Справжне ім’я Джосера – Netjerikhet ( «Божественний тілом») – так називають фараона Джосера в написах його часу. Ім'я, під яким він відомий нам, – Джосер (Djoser, Zoser) – з’явилося в документах вже після його смерті. Можливо, що воно дійсно було одним з імен фараона, даних йому при народженні.
Фасад палацу (ще пишуть каплиці) кобр.За нимм південна усипальниця.
Піраміди Джосера зі стіною каплиці з фризом з уреямі (кобрами).
Таке фото є одним з найбільш розтиражованих і відомих. На стіні розташовано 9 кобр (це копії, оригінали в музеї Імхотепа). Ці кобри були символами царської влади і розміщені тут поруч для захисту Південної гробниці, в які був заборонений царське Ка, або життєва сила, яка була втілена в статуї.
У покійного фараона повинно бути два місця поховання – на Півночі і на Півдні. В комплексі Джосера ці два місця знаходяться в межах одного комплексу. Пізніше фараони стали зводити по дві усипальниці, в тому числі і піраміди, розташовані часом досить далеко один від одного.
Вхід в підземелля Південної усипальниці.
Південніше піраміди Джосера відкривається вид на напівзруйновану піраміда – Унаса, останнього фараона V династії (2375-2345 роки). Про цю піраміду в наступноному пості.
Ну, а тепер пройдемо всередину Джосерової піраміди. Раніше такий привілей був доступний лише фахівцям (та й то не всім), а тепер – за квитком кожному туристові.
Вхід з південної сторони.
Поховальна камера фараона була не в самій піраміді, а, за звичаєм, успадкованим від мастаб, на глибині 27,5 м. Поміщалася вона під самиим центром першої мастаби.
З південного боку піраміди єдиний вузький коридор веде до середини піраміди,
звідки у свою чергу веде униз до похоронної камери веде 28- гігантська вертикальна шахта (яка не зустрічається в інших піраміда), зі своєрідним величезним складовим з гранітних «шпал» саркофагом.
Шахта перекрита зверху куполом. Саркофаг має вгорі круглий отвір з пробкою, що ріднить його з неолітичними дольменами.
Від вертикальної шахти на всі боки вели коридори, штольні й камери для поховального спорядження; дві такі камери були викладені синіми калями, які нагадують декоративні очеретяні мати.
Фото кахлів, трохи забігаючи вперед, з музею Імхотепа.
До одинадцятьох поховальних камер членів царської родини також вели шахти й коридори з безліччю відгалужень, так що підземна частина цієї піраміди, за словами Гонейма, була «буквально» проточена ходами, наче гігантська заяча нора». Взагалі загальна довжина ходів під пірамідою і у південній могили досягає 6 км!
Як у всіх ранніх мастабах Стародавнього Царства, в піраміді Джосера похована вся сім'я фараона, його діти і дружини. Тільки згодом єгиптяни стали ховати царя окремо від усіх інших. Ще покажу Вам мої 2 фото з дня відкриття піраміди. Тут видно, що туристи також оглядали сам саркофаг унизу. Але як вони туди потрапили і чи було це тільки у день відкриття, так і залишилось для мене загадкою. Бо на питання охоронців, чи можна спустися вниз я отримав негативну відповідь…
Ще один вхід у піраміду. Як бачите, закритий.
Можливо до поховальної камери можна дістатися саме ним? Відомо, що після перекриття першої мастаби для доставки небіжчика вирубали новий похилий коридор, який починав на північному боці піраміди.
Минулого разу, описуючи пірамміди Гізи й Саккари, я трохи наплутав з сердабом фараона. Насправді він знаходиться не в південному храмі, а окремо, за північної стороною піраміди.
Сердаб це наглухо закрита камера з невеликими отворами, крізь які видно заупокійну статую, що вміщає в себе життєву силу Ка, дивиться на жертвопринесення, які підносилися до цієї стіни.
Справжня статуя Нечеріхета-Джосера переміщена в Єгипетський музей, а в сердаб поставили копію.
Ще аріхвне фото з часу розкопів сердаба.
Південний храм. І всередині табличка на стіні, де "турист" часів Рамзеса ІІ залишив графіті, на якому вперше вченими було виявлено ім'я "Джосер".
Останній погляд на піраміду Джосера.
і продовжуємо огляд. Наступний об’єкт – Мастаба Ахетотепа і Птаххотепа.
Мастаба, розташована в північно-західній частині некрополя Саккара, на захід від ступінчастої піраміди Джосера. Він являє собою спільне похованням двох верховних комісарів з кінця V-ї династії, візира Ахетотепа та його сина Птаххотепа. Пам'ятник був відкритий Марієттою під час розкопок, які він здійснив у 1850 році.
У цій мастабі можна оглянути цікаві рельєфи.
Так в одній з кімнат розташована сцена з Птахотепом, що сидить перед столом, заповненим на велику висоту: похоронна трапеза Птахотепа. Сидячи перед широким столом, Птахотеп одягнений у шкіру пантера. Він піднімає до себе обличчя, посудину, що містить мазь, з якої він вдихає відновлюючий парфум. Стоячи перед Птахотепом, що знаходиться праворуч від столу, що подає, – це чотири реєстри чиновників. Верхній ряд складається з священиків. Три ряди внизу – люди, що стоять високо, і всі приносять жертви до столу померлого.
Ще рельєфи. Як же все таки добре через тисячі років збрігся пігмент!
Рухаюсь далі на північ й виходжу до Серапеуму - святилищя священного бика Апіса, уособлення бога Птаха. З VII століття до н. е. померлих Апісів бальзамували й ховали у саркофагах на цвинтарі. Некрополь було виявлено 1 листопада 1850 року французьким єгиптологом Огюстом Маріетом.
Дорогою до Серапуму розставлені статуї великих грецьких філософів. Щоправда донині дуже пошкоджені.
План серапеуму.
Невеликий вхід, а всередині довжелезні коридори, справжні гігантські катакомби, грандіозні саркофаги биків. А над усім піски Саккари… Притому, через високу вартість квитків, «гуляв» я по серапеуму зовсім один.
У нішах встановлені саркофаги, що колись містили мумії священних биків.
В менших нішах колсь збергались чиїсь індівідуальні молитви.
Усього таких саркофагів 27 саркофагів. Виготовлені вони з асуанського граніту діориту та базальту, а вагою їх складає 70 до 100 тонн ! Саркофаги встановлені в нішах, видовбаних в скельній породі, по обидва боки довгих коридорів загальною довжиною 300 метрів на глибині до 5 метрів. Кожна з цих кам'яних «коробок» має свої розміри і виконана в індивідуальній манері. Відполіровані, як дзеркало, зовні вони представляють собою складні геометричні форми, а всередині - ідеальні прямокутники.
Фото зі мною для того щоб відчути усі гігантсські розміри саркофагу.
Праворуч від Серапеуму розташована мастаба (могила) Ті, високопоставленого чиновника V династії, побудована близько 2500 року до нашої ери. Вхідна зона Мастаби.
Ті був високопосадовцем суду на початку 5-ї династії і отримав титул "Адміністратор пірамід Нюзерре та Неферіркаре". Гробниця була виявлена Огюстом Марієттом в 1865 р. і є однією з найкрасивіших гробниць у всьому некрополі завдяки високій художній якості рельєфів, які вважають найкрасивішими розписами часів Стародавнього царства.
На жаль, всередині було досить темно, головні рельєфи я не зауважив (от де була потрібна допомога сторожа), тому покажу фото двох шедевральних рельєфи з вікіпедії.
Сцена полювання на бегемота. Зверніть увагу, як геніально зобразив давній митець воду.
У сцені прогону великої рогатої худоби через річку один із скотарів несе теля на плечі, щоб безпечно пронести через воду (теля праворуч на рельєфі і його не видно). Дитинча тривожно озирається до матері, яка закликає його з піднятою головою. Сцена характеризується пильним спостереженням за природою.
Також тут є сердаб Ті. На якійсь із стін є два невеликих отвори - де ж я міг в темноті сам це побачити!
В масштабі Ті копія скульптури, а оригінал знаходиться в Єгипетському музеї в Каїрі. Усі фото з вікіпедії.
Всередині поховального комплексу – великій двір, посередині якого є сходи, якими попадаємо у вузесенький коридор, що веде в похоронну камеру. Дуже тяжко там було повзти :).
Ну і сама похоронна камера із саркофагом, що відмінно зберігся.
І насамкінець покажу ще раз піраміду Усерфкафа – фараона V династії.
За нею піраміда Джосера.
А про ще багато цікавого в наступному пості.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2020-03-20 02:28 pm (UTC)no subject
Date: 2020-03-20 05:19 pm (UTC)Спасибо!
no subject
Date: 2020-03-20 05:36 pm (UTC)no subject
Date: 2020-03-20 03:19 pm (UTC)no subject
Date: 2020-03-20 05:20 pm (UTC)no subject
Date: 2020-03-20 06:14 pm (UTC)no subject
Date: 2020-03-20 07:38 pm (UTC)no subject
Date: 2020-03-21 06:45 am (UTC)no subject
Date: 2020-03-21 09:47 am (UTC)В следующем посте я эту тему еще вскользь затрону.
no subject
Date: 2020-03-20 04:38 pm (UTC)А ще все це навело на думку, що стільки тисяч життів було покладене на створення чиєїсь могили. З одного боку вони створили архітектурну пам'ятку для нащадків, а з іншого - даремно (для себе) прожили життя.
no subject
Date: 2020-03-20 05:27 pm (UTC)Радий, що вражені. І хоч Ви мої посилання не відслідковуєте, все ж - https://stylus.ua/religiya-drevnego-egipta-ch-1-zemlya-i-bogi-p398473c12506.html. Можна й скачати.
no subject
Date: 2020-03-20 05:22 pm (UTC)А всередину піраміди точно би не наважилась. Це справді не Орв'єто з собором і вином.) Хоч в Італії зараз теж страшно.
no subject
Date: 2020-03-20 07:37 pm (UTC)no subject
Date: 2020-03-20 08:20 pm (UTC)Там ті ходики-лазики - наскільки вони надійні?
no subject
Date: 2020-03-20 08:27 pm (UTC)no subject
Date: 2020-03-20 07:37 pm (UTC)Ну и между нами, религиозными фанатиками: как вы думаете, в Аписах действительно видели бога? Все-таки бык - это скот скотом, и увидеть в нем бога - это какой-то необычайный религиозный талант...
no subject
Date: 2020-03-20 08:24 pm (UTC)Да, шахта с саркофагом глубоко под землей. Строилась пирамида как традиционная мастаба, но потом почему-то решили ее строить вертикально вверх. Получилась ступенчатая пирамида. Пирамиды в Гизе форму пирамиды наследуют, но захоронение фраона распологается уже внтури пирамиды. И есть пирамиды-спутницы.
Для сравнения соответсвующий рисунок с итальян. сайта (изв. за плохое качество) Даже гипогей там есть :).
Фраоновы дети и жены лежат на самом дне пирамиды в 11 вертикальных шахтах. На схеме в посте этих захоронений не видно, поэтому подаю еще один рисунок.
И относительно Аписов и всяких там кошек, это конечно не може быть нам понятно, и поклонения египтян животным еще Геродот критиковал, но готовя пост я нашел соответсующее (ИМХО) объяснение этому феномену. Впрочем не уверен, что оно Вас удовлетворит, а больше я по этому вопросу ничего не добавлю.
Мумификация животных имеет совершенно иной смысл. Она действительно распространилась в позднем Египте, и ее смысл следующий. Чтобы боги не воспринимались совсем как люди, чтобы при всем человекоподобии бога, – любого, ибо бог человечен, так же, как человек божественен, – все же был зазор между земным человеком и богом, для этого боги изображались с элементами различных животных. Вы помните, что это старая традиция, которая восходит еще к палеолиту, к пещерной живописи. И животные, которые преимущественно изображались как элемент того или иного божественного имени, скажем, для Амона это баран, для Тхота это ибис, для Бастет это кошка, для Собека - это крокодил, постепенно в позднем Египте сами стали восприниматься как некие носители божественного.
Если Бог изображался не совсем человеком, чтоб подчеркнуть, что в нем есть некая инаковость, то потом животные стали считаться носителями некоторых божественных свойств, и, соответственно, стали почитаться, мумифицироваться. Причем, в каждом номе был свой объект почитания. Там, где почиталась Бастет, мумифицировались именно кошки. Там, где особенно почитался Амон, – бараны. Там, где в связи с почитанием Сераписа почитался телец, мумифицировались тельцы. Это была распространенная практика, и она действительно дошла до нас, но она не имеет ничего общего с «невольными воплощениями души». Невольных воплощений души в Египте не было.
Взято отсюда - http://abzubov.com/new_course/lecture_044
no subject
Date: 2020-03-20 08:36 pm (UTC)Learn more about LiveJournal Ratings in FAQ (https://www.dreamwidth.org/support/faqbrowse?faqid=303).
no subject
Date: 2020-04-02 10:19 am (UTC)Розумію, що ця Ваша розповідь дуже цікава, як і в Ваш наступний пост. Але - не можу.
Чекаю...
no subject
Date: 2020-04-02 01:00 pm (UTC)