taras_palkov (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
taras_palkov) wrote2019-10-23 11:52 am
taras_palkov) wrote2019-10-23 11:52 am
Нойя (Noia, Noya)
Сьогодні розповім про відвідане, але приховане через загадку в анонсі, невеличке галісійське містечко Нойя. Мало хто туди їде, бо, як правило, майже усі пілігрими з Сантьяго-де-Компостели поспішають до мису Фіністерре, звідки відкриваються чудові види на Атлантичний океан. А от Нойя, що розташована на узбережжі океану всього в 35 км від Сантьяго де Компостели, залишається ніби в стороні від основних туристичних маршрутів. Може краєвиди там і не такі вражаючі, як на мисі Фіністерре, зате там є варті уваги архітектурні пам’ятки. Насамперед, це розташована в середньовічному кварталі церква св. Мартина, чи як кажуть тут - св. Мартіньо, портал якої так чудово ідентифікувала liga_2014, а також прицвинтарна романська церква Санта-Марія-а-Нова. Пам’ятки ці зовсім не описані в livejournal, що, на мою думку, є несправедливим. Враховуючи високу мистецьку вартість пам’яток, відчуваю за собою обов’язок трохи про них розповісти.
Як видно на чудовому фото з вікіпедії, Нойя, можна сказати, ідеально розташована на схилі гори Сан-Маркос та на узбережжі водночас (у місці злиття двох річок лиману: Тамбре та Траба).
Мої фото бульвару і затоки Нойї.
Вид, все ж не дуже привабливий через відплив. Усього лиш в 15-20 хвилин пішки або в 5 хвилин їзди на машині від Ноїй розташований пляж "la playa de Testal", де краєвиди кращі, але щоб туди добратися потрібен час і можливості, яких у мене не було.
Церква Сан-Мартіна - чудовий приклад іспанської готики була освячена у святий рік - 1434. Сам храм відкрився мені спочатку із потужної п’ятикутної апсиди, увінчаної зубцями.
Справжня тобі сакральна фортеця, подібного типу які мені ще не раз пізніше довелось побачити і в Галісії, і в Португалії.
В тимпані північного порталу храму можна побачити Богородицю з Немовлям в оточенні замовника будівлі - архієпископа Лопе де Мендоса (на колінах) і, швидше за все, патрона храму - св. Мартина.
Біля північної сторони храму розташований також цікавий хрест з 1968 р., який встановленй на честь відзначення 800-ліття Публічної хартії.
Але ще більш вражаючий Хрест встановлений на площі перед самим храмом на Плаза-дель-Тапал. Цей готичний Хрест походить насправді не з Нойі, а з сусіднього Понте-Нафонсо і потрапив сюди в 1954 р дуже гармонійно вписавшись в навколищнє середовище.
Виконаний Хрест з граніту, має висоту 4 м 32 см і зображає уверху Розп’яття з з фігурами Богородиці та святого Івана Богослова - з одного боку і Богородиці з Немовлям – з іншого. Трішки нижче, крім зображення лілій, є також три фігури святих ченців і святих воїнів (ІМХО).
Сам головний фасад храму дуже красивий. Особливої уваги заслуговують головний портал і вікно-троянда.
По сторонах від розетки зображення чотирьох ангелів з трубами. Це з Одкровення Івана Богослова.
З цієї ж книги ми бачимо в арці внутрішнього архівольту головного порталу скульптури 12 старців Апокаліпсиса (хоч взагалі-то їх має бути 24) по боках від центральної фігури Христа-Архієрея.
Навкруг престола – двадцять чотири престоли, і на престолах – двадцять чотири старці, сиділи одягнені водежі білі, і на головах їхніх – вінці золоті (Одкр. 4:4). І тут в Нойі старці мають на головах вінці чи корони, а ще грають на різних музичних інструментах, бо в 5:8 з того ж Одкровення говориться: і коли взяв книгу, чотири істоти і двадцять чотири старці впали перед Агнцем, маючи кожен гуслі і келехи золоті, повні тиміяну, що є молитви святих.
Взагалі мотив зі старцями Апокаліпсису в готиці не рідкість, а в даній місцевості наслідує першовзірець – Портик Слави майстра Матео в соборі Сантьяго де Компостели. Про Портик Слави, сподіваюся, ще пізніше розповім більш детально.
Не менш цікаві два зображення по боках арки зовнішнього архівольту (основу якого складають ангели) – Богородиці з одного боку і архангела Гавриїла з іншого.
Це, зрозуміло, сцена Благовіщення, тільки тут Діва Марія зображена вагітною! Таке в Галісії теж зустрічається, наприклад в храмах Сантьяго і Ла-Коруньї. До того ж відносно недавно я показував вам скульптуру вагітної Діви Марії, так звану Богородиці «О» з собору в Еворі - https://taras-palkov.livejournal.com/32156.html
В тимпані порталу – герб Кастилії і Леону ( в центрі), по боках герби архієпископа-засновника храму Лопе де Мендоси.
Аріхвольт опирається на статуї-колони із зображенням фігур дванадцяти апостолів. Зверніть ще увагу на чудовиськ в основі колон. Двері головного порталу походять з 19 ст.
В зовнішньому оформленні храму також варто відзначити гаргульї. Чи може це якісь інші архітектурні елементи, бо на водостоки вони не подібні?
Як бачите на дальньому плані, собор саме реставрують, тому можливо саме по цій причні храм був закритий. А шкода, всередині теж багато цікавого.
Одна з веж церкви так і залишилась недобудованою. На це є своє пояснення: за легендою того, хто буде намагатися добудувати другу вежу чекає смерть. Така участь ніби-то спіткала майстра-каменяра, який намагався завершити готичний собор і впав з недобудованої вежі. Така ж сумна доля чекала на режисера Клаудіо Герена, що намагався відтворити другу вежу з картону і в останній день зйомок свого другого фільму «Дзвінок з пекла » 16 лютого 1973р. упав з 20-метрової висоти на камені Плази О’Тапал.
Його смерть усього лиш в 35 років припинила багатообіцяючу кар’єру Герена. Нині місце, де помер режисер, позначене на бруківці малим хрестиком.
До речі, обидва зняті Герненом фільми можна подивитися, – вони є у вільному доступі. І раз їх переклали російською, то, очевидно, вони заслуговують на увагу. У першому з цих фільмів – «Єдине велике кохання» – знялася ще зовсім молода Орнелла Мутті. Ну а другий варто переглянути хоча б тому, що там знятий храм Сан-Мартіньо.
В центрі Нойі багато давніх будинків і деякі мають такі теж цікавий декор, чимось подібні до того, які прикрашений храм.
Ще одна цікава пам’ятка Ної – Церква Санта-Марія-ла-Нуєва, що розташована на кладовищі Кінтана-дос-Мортос, який за легендою був зроблений із землі, привезеної з Палестини.
Церква ця була споруджена за підтримки архієпископа Беренгуелема де Ландоїра на місці більш давнішої церкви і освячена в 1327 р. Незважаючи на пізній для романської епохи час, церкву все ж відносять до романіки, щопрада додають, що в архітектурі храму відчутні й готичні впливами. Портик, був доданий у 18 ст.
В люнеті головного порталу, представлена сцена Поклоніння волхвів, а також фігура єпископа Ландоїри на колінах. При цьому збережена ще первісна поліхромія.
Інтер’єр храму складається з єдиної нави з дерев’яною стелею.
Заслуговує на увагу головний вівтар храму – вдалий приклад епохи бароко (18 ст).
З його рельєфів найбільш інтригує той, що ліворуч, де Діва Марія з гори Кармель, рятує душі в Чистилищі.
Але головне в інтер’єрі це вражаюча музейна експозицію, яку деякі вчені вважають найважливішою колекцією середньовічних надгробків у світі. Загальна кількість надгробків складає близько 500, хоча лише незначна частина з них доступна для огляду громадськості.
Найдавніші надгробні плити походять з 14-16 ст. Значну частину з них складають ті, на яких видно знаки чи знаряддя праці померлих (каменярів, кушнірів, столярів, ковалів, матросів, кравців, шевців тощо).
Рельєфи інших надгробки демонструють певні знаки, які символічно представляють ім’я родини, до якої вони належили.
Надгробки знатних осіб містять сімейні герби небіжчиків.
Існують також надгробки лише з самими інскрипціями.
І нарешті є надгробні плити, на яких зображені різьблені людські фігури.
Важливим і водночас вражаючим є надгробний пам’ятник з фігурою, яку завдяки капелюху можна спочатку ідентифікувати як пілігрима. Але книга в його руці та робочі інструменти унизу свідчать, що це був майстер гільдії теслярів.
Два цікавих надгробки знаходяться в каплиці зі склепінням у формі морської мушлі, що була побудована в 1575 р. Педром де Серечедою.
Та все ж найцікавіший гробівець в інтер’єрі знаходиться біля самого входу (на дальньому плані).
Належить він багатому корчмарю Нойесу і походить з 14 ст. Потрапив він сюди із сусідньої церкви Са-Мартінью.
Але найбільше мені в інтер’єрі сподобалась хрещальна купіль з 15 ст., що прикрашена кількома людськими фігурами. Хто зображений на купелі, на жаль, складно пояснити.
Дякую за увагу! В наступному пості знову переміщуємося до Португалії.
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
1) Мне кажется, что старцев вокруг окна все же 24, просто нижних мы не видим. Было бы странно взяться за такой сюжет и уполовинить его.
2) Гаргульи, судя по месту расположения, были балками для поддержки балкона или, скорее, наружной кафедры.
3) В мозарабском обряде последняя седмица перед Рождеством называлась "седмицей О", т.к. на службах пелось последование гимнов в честь Богородицы, начинавшихся с "О". Тут уж надо поглядеть, когда конкретно в этом месте мозарабский обряд заменили римским, но наименование Богородицы "О", похоже, растет оттуда.
no subject
2). Судя по всему, Вы правы. Насколько понимаю, это были выносные деревянные конструкции и их было много, поскольку гаргульи даже на башне есть. И водостоками, как выдает мне википедия, их не назвешь. Извините, если что-то не так тут сформулировал, ведь в архитектуре я слабо разбираюсь.
3). Большое спасибо! Думаю, все именно так, как Вы описали. Я б этом "О" уже кое-что читал, но все больше намеками, а Вы просто блестяще :) объяснили ситуацию. Еще кстати, хотел в Браге в ихнем обряде поучаствовать, но оказывается, они его теперь практически не используют :(((.
Рад, что понравилось и впредь, если что - дополняйте :))).
no subject
Да и с гаргульями их мало что роднит - разве что немного вытянутая форма. Они абсолютно абстрактные, никого не изображают и к воде, как Вы заметили (это к автору), тоже отношения не имеют.
no subject
А от барочний вівтар в тій романо-готичній церкві зовсім недоречний, на мій погляд.
Не знаю, можливо я упереджена, ала мені бароко не ріже око лише на Сицілії та у Львові. ))
Дякую!
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
Нойя (Noia, Noya)
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
Спасибо!
no subject
no subject
Цікаво, і зовсім інше, ніж там, де я була, хоча вік майже той самий. Дуже шкодую, що не маю мистецтвознавчої освіти. Мені здається, що то було б "моє".
Ті старці з музичними інструментами з Апокаліпсису завжди мене цікавлять. Чому автор їх так побачив? Навіщо ті інструменти? А що їх не вся кількість, то думаю, що скульптор не дуже притримувався тому, що було написано. А може, інші старці на розетці? Вони теж в руці щось тримають, та на голові корони мають. Але їх більш, ніж 12.
Там де Діва Марія з гори Кармель, хто справа? Якщо Вона, але до народження Христа, то чому рядом якийсь птах ? Схоже на Благовіщення - в руках тримає книгу.
Дякую. Тепер буду далі читати.
no subject
Про музичні інструменти ще сподіваюсь більше взнаю і коли буде Сантьяго-де-К., то про них детальніше розкажу. В розетці не старці. Борід немає і корон я теж не бачу. Але ще при більшому збільшення пізніше подивлюсь.
А от Діва Марія не з гори Кармель, бо тримала би тоді скапулярій в руках. Треба буде виправити. Я помилково повторив інформацію з дуже хорошого сайту і тому її не перевіряв. А дарма... Праворуч від Богородиці - Іван Євангеліст з його символом біля ніг - орлом.
Дякую! Уважно Вас читаю. І не тільки з телефону :).