taras_palkov (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
taras_palkov) wrote2021-07-10 04:46 pm
taras_palkov) wrote2021-07-10 04:46 pm
Албанія – Пн. Македонія. Передмова
Якби хтось років з так 10 тому сказав, що я поїду до Албанії, ба більше – відзначу там своє 50-річчя я б, чесне слово, розсміявся. Ніколи в житті, враховуючи дику (без перебільшення) соціалістичну спадщину, Албанія не входила в коло моїх інтересів. Але часи змінюються. Минулого року я літом мав летіти до Барселони, та з відомих усім причин авіарейси до столиці Каталонії відмінили. Гроші ж за авіаквітки ¬я мав використати впродовж року на інші авіаперельоти. Беручи до уваги обмеження щодо в’їзду в ЄС, вибір був доволі невеликий. Один із можливих варіантів польоту був до Тирани. Я ж вже давно мріяв побувати в Пн. Македонії, до якої від Тирани відносно недалеко. Та в ході збору інформації виявилося, що і в Албанії, незважаючи на атеїстичне ходжівське минуле, збереглось чимало цікавих архітектурних пам’яток, в т.ч. візантійського й поствізантійського минулого. Через це вирішив розбити поїздку на дві частини – одну (7 днів) присвятити Албанії, другу – Північній Македонії (4 дні). Тим більше, що в’їзд і переміщення по цих двох країнах були дуже сприятливими – ні тобі обмежень щодо перетину кордонів, ні ПЛР-тестів. Програма ж туру була наступною:
27.06 Переліт в Тирану. Ночівля.
28.06 Берат
29.06 Монастирі навколо Фієрі
30.06 Гірокастра
01.07 Різні місця поблизу Гірокастри
02.07 Саранда-Ксаміль
03.07 Вльора
04.07 Переїзд в Охрид (Пн.Македонія)
05.07 На човні до монастиря св. Наума
06.07. Монастирі навколо Прилепа
07.07. Курбіново-Слівніца
08.07 Переїзд в Тирану. Переліт до Львова.
Відразу скажу, що затрачених зусиль і коштів в Албанії було багато, але ефективність від моїх відвідин була низькою. Тому «по ходу» довелось робити суттєві корективи. Я відмовився від відвідин Корчі, Пермету, Ельбасану та арумунського (є такий етнос) Москополє. У всіх зазначених місцях збереглись цікаві розписані фресками церкви. Але складність автобусного переміщення по країні (особливо в час пандемії), закритість церков, важкість під’їзду до них та заборона на фотографування послужили причинами того, що змусило мене відмовитись від попередніх планів і оглянути (не відпочити, а саме оглянути) трохи морського албанського узбережжя, яке стає з кожним роком все популярнішим для українців. Причину такої популярності я до кінця так і не зрозумів. За винятком т.зв. «Албанських Мальдів» – Ксаміля, пляжі мені у Албанії не сподобались. Тай у Ксамілі я провів би не більше трьох днів. Варіанти з відпочинком сім’єю у Єгипті та Туреччині, навіть нехай у недорогих готелях, як на мене, значно кращі.
Попри певні проблеми з оглядом пам’яток у Албанії, нічого не маю проти самих албанців. Як правило, люди, з якими я стикався, були привітними й доброзичливими. А що дійсно дуже сподобалось там, так це албанська їжа. Чи не половина албанців через гастарбайтерський досвід добре знає італійську мову. Самі ж відвідини Апенін навчили албанців готувати добру італійську їжу. Тому піцца і морозиво в Албанії не гірші, а, можливо, навіть кращі за італійські. І, при тому, значно дешевші. Традиційна албанська їжа теж дуже смачна. А справжнім відкриття для мене стало албанське пиво! І то, майже усі марки пива були на дуже високому рівні, а з них найкраще – пиво з Корчі!
Що ж стосовно Пн. Македонії, то, приїхавши туди, я вже не мав надмірних надій, але якось, слава Богу, багато що вдалось побачити з того, що запланував. Щоправда, я допустився дурної (інакше не назвеш) помилки, забронювавши апартаменти на 5 діб, хоч насправді я мав провести в Охриді на добу менше. Це обернулося для мене не лише зайво витраченими коштами, а й скороченням на один день програми. Як наслідок, загалом в Пн. Македонії я відвідав основні, уже добре описані моїми друзями в ЖЖ, місця. А, скажімо для прикладу, до неописаного на просторах інтернету, але дуже цікавого своїми розписами календарного циклу монастиря в Журче я так і не доїхав. Про кухню македонську і пиво мало що можу сказати, бо щоб багато побачити, треба було рано ставати і пізно повертатися. Єдине, що скажу, таксисти там, на відміну від албанських, просто чудові. Принаймні, мені такі трапились.
Підсумовуючи, скажу, що «малопродуктивність» албанської частини подорожі має один великий плюс – тепер описова частина не затягнеться «на роки» і не перетвориться на цілу епопею, а буде обмежена чітко трьома постами про Албанію і трьома про Північну Македонію. Для вступу, думаю, достатньо, а на завершення для «розігріву» покажу по п’ять фото з кожної країни.
АЛБАНІЯ
ПН.МАКЕДОНІЯ
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
Learn more about LiveJournal Ratings in FAQ (https://www.dreamwidth.org/support/faqbrowse?faqid=303).
no subject
Очень интересно! Буду ждать подробностей! В Северную Македонию давно хочу, а Албания совсем неизвестна - может тоже после постов захочу) Описания еды и фотографии уже впечатлили))
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
А в Македонии (когда она ещё так называлась) я однажды был (в 2008), на Охридском озере, когда там был очередной конгресс славистов. Так что даже узнал (надеюсь) на одной из Ваших фотографий монастырь Свети Наум :-)
С прошедшим юбилеем! Здоровья, сил и новых удивительных путешествий!
no subject
Спасибо за поздравления!
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
А фото традиционно замечательные!
no subject
Спасибо!
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
Приємно побачити на фото знайомі місця та краєвиди. З задоволенням буду читати Ваші розповіді.
no subject