![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
taras_palkov
Ваді-Натрун - впадина на північному сході Лівійської пустелі в єгипетському губернаторстві Бухейра, розташована на захід від дельти Нілу. Слово "натрун" по-грецьки означає натр. Така назва пов'язана з наявністю в долині більше десятка невеликих озер, багатих содою. Довжина долини Ваді-Натрун становить близько 40 км, ширина 3-8 км знаходиться вона на висоті 24 м. У християнській літературі регіон також називається Нітрійській або Скитської пустелею. Від останнього походить назва скиту.
Історія Ваді-Натрун йде корінням глибоко в минуле - тут знайшли притулок єгипетські християни ще на зорі першого тисячоліття. Нагадаю, саме Єгипет вважають місцем звідки було започатковано християнське чернецтво. Св. Антонія (*251—†356) з верхнього Єгипту називали першим монахом, деякий час він провів в усамітництві в пустелі. Ваді-Нутрун чуть менш давній: на його місці монахи, жили починаючи з 4 ст. Першим з числа батьків-пустельників був Макарій Великий, в честь якого названий один з монастирів. Особливо популярною у християнських самітників, ця місцевість була впродовж IV-VII ст.., коли тут було засновано кілька десятків монастирів. Напади бедуїнів та інші негаразди причинилися до того, щоб від цих давніх монастирів до сьогодні залишилось, на жаль, лише чотири. Розташовані монастирі Ваді-Нутрун приблизно за 90 км від Каїру трохи в стороні від дороги Олександрія – Каїр.
Солені озера я теж хотів сфотографувати, але, за останні роки, місцевіть навколо Ваді-Нутрун дуже змінилася. Заміть того, щоб побачити у цьому місці «голу» пустелю + озера, я стикнувся з численними хаотичними людскими поселеннями, які складно назвати як селом, так і містом. В той же час у Вад-Нутруні де мало би бути усього 4 монастирі, на даний момент побудували й будують багато інших - зовсім нових. Зорієнтуватись куди треба їхати, навіть на таксі, доволі складно. Крім того, через побоювання терактів, постійні КПП на дорогах і перевірки: звідки? куди? для чого? А час невломимо йде… Осбливо зимою, коли день зовсім короткий….
Першим у Ваді-аль-Нутрун, я відвідав монастир св.Барамуса (Дейр-ель-Барамус), або Монастир Римлян, заснований прп. Макарієм в IV ст. Свою назву (al-Baramus по арабськи, від коптського Pa-Rameos, в перекладі - «монастир двох римлян») ця обитель отримала завдяки двом римлянам-відлюдникам, які жили в печері. Найбільш поширена версія свідчить, що це були Maximus і Domitius, які прийшли в Ваді Ель Натрун за часів святого Макарія.
Види з монастирського двора.
Копстька релігійна інкрустація по дереву. Чимось нагадує народну українську.
Давній млин.
Усередині кафолікону присвяченому Діві Марії.
Всередині головної церкви обителі зберігаються мощі дуже відомих монахів - Арсенія Великого і Мойсея Мурина.
Як я вже писав раніше, мощі святих копти традиційно обертають в червоний оксамит і покривають зверху поліетиленовою плівкою, яку натирають пахючою олією.
Такі от сучасні коптські храми будують тепер. Нижче ще будуть інші. І як на мене все ці храми виглядають дуже гармонійно. Краще ніж те, що будується в Україні.
Передній план, щоправда, для Єгипту теж характерний.
Наступний монастир прп. Паїсія – чи св. Бішоя (дейр-Анба-Бішой). Монастир був заснований в IV ст. прп. Паїсієм Великим, учнем Пахомія Великого.
Цей дуже шанований в Єгипті святий відомий тим, що йому кілька разів впродовж життя являвся Ісус Христос. Роповідають, що св. Паїсій зустрічав усіх подорожніх, що заходили в монастир, і сам мив їм ноги. Одного разу на ногах одного з прибульців він побачив рани від цвяхів. «Здається, я тебе знаю», - з побожним жахом вимовив Паїсій. Тоді Подорожній зник, а замість Нього з'явився Ангел, який сповістив Паїсія, що то був Христос.
Іншого разу учні стали просити Паїсія зробити так, щоб і вони зустріли Христа. Паїсій помолився і за певним «повідомленням» згори покликав їх разом зійти на гору. На шляху вони побачили старого каліку, який, дізнавшись, куди вони йдуть, попросився з ними. Учні відмовили старому. Натомість Паїсій, який йшов позаду своїх учнів змилосердився над калікою і посадив його до себе на плечі. Невдовзі, що не дивно, Паїсій далеко відстав від учнів. «Знаєш, - нарешті сказав він каліці, - щось ти стаєш все важчим і важчим. Не розумію, чому це відбувається». І раптом він звернув увагу на ноги старого: на них були рани від цвяхів. Паїсій затремтів: «По-моєму, я вже вимив колись Твої ноги!» Тоді Каліка зник. Паїсій, діставшись нарешті до вершини, знайшов там своїх учнів. «Де ж ти був? Де ж Христос?» - запитали вони. А він відповідав: «Не на горі треба Його шукати, а в ближньому!».
Головна монастирська церква носить назву св. Бішоя.
Розписи церкви з 19 ст.
У ній з лівого боку від хайкалу знаходяться мощі св. Паїсія-Бішоя.
При цьому тіло святого збереглося повністю нетлінним. Як розповів мні супроводжуючий мене по обителі монах Йоакінта, запечатаний гріб з мощами св. Бішоя кожного року на 17-е липня процесія обносить навколо церкви, і ті хто його несуть стверджують, що дуже виразно відчувають вагу нетлінного тіла всередині.
В одному з храмів монастиря саме тривала літургія.
Трапезна з всіляким реманентом.
Музейний храм і усипальниця дуже шанованого в Єгипті патріарха Шенуди III. Він довгий час трудився в цьому монастирі і заповідав поховати себе там.
Сучасне коптське мистецтво все таки суттєво поступається рівню сучасної коптської архітектури :).
Різні монастирські приміщення зовні.
Сучасні церкви поблизу монастиря.
Монастир Богородиці (Теотокос) чи монастир Сирійців (Дейр-ель-Сурьян), заснований в 6 ст. коли саме тривав диспут про людську природу Христа. Ті, хто притримувався православної (ортодоксальної) доктрини, тобто що Христос мав і божественну, і людську природу, і тому Богородиця була його матір’ю в фізичному сенсі, залишили монофізитський монастир св. Паїсія та засновували іншу обитель усього за кількасот метрів від первісного могнастиря. Щоб позначити теологічну розбіжність монастир присвятили Діві Марії.
Загальний вид на монастир. На жаль, сонце навпроти.
Перед вхідною брамою.
Всередині мурів.
Монастир Богородиці пізніше став відомим ще й як монастир сирійців, після того як група сирійських монахів прийшла сюди приблизно у 800 р. від Р.Х. Змішане населення коптських і сирійських монахів проживало разом в 9 ст., а з 16-17 ст. майже усі монахи уже були коптами. І монофізитами :).
Пов'язаний цей монастир з ім'ям Великого сирійця - прп. Єфрема Сирина. За переказами, коли преподобний Єфрем прийшов в цю обитель для придбання чернечого досвіду, він дуже втомився від тривалого шляху по пустелі і взяв посох, щоб спертися на нього. Але деякі ченці порахували, що він спирається на посох, щоб підкреслити свою перевагу, бо йде з посохом як архієрей. Вгадавши їх думки, прп. Єфрем встромив посох в землю і сталося диво: посох покрився зеленими паростками, незважаючи на спеку і сухість пустелі. З нього виросло дерево тамаринд, яке і зараз прикрашає обитель.
Оскільки у цьому монастирі жив також св. Паїсій, то тут також збереглась і келія преподобного. Тут він проводив свій час у молитві. Від тих часів у стелі келії залишився гак, до якого святий підв'язував своє волосся мотузкою. Коли він молився всю ніч і починав дрімати від втоми, схиливши голову, то мотузка не давала йому заснути. Так Паїсій проводив в недосипанні всю ніч.
Головна церква монастиря присвячена Діві Марії, знаменита своїми унікальними розписами, більшість яких датуються VII-VIII ст. В храмі вже давно тривають реставраційні роботи і багато з розписів було, можна сказати, було заново відкрито. Але ще не всі, тому роботи тривають.
В консі західної апсиди церкви Пресвятої Богородиці знаходится чудовий розпис 8 ст. , що поєднує в собі стилістичні риси елліністичного і близькосхіднього живопису - Благовішення. Виконаний він в дуже рідкісні для монументального живопису техніці на основі воску - енкаустики.
З правого боку від Діви Марії зображені пророки Ісая і Моісей. За Моїсеєм зображена Неопалима Купина. Такий прийом часто використовують як символічну паралель незайманої концепції: вогняна присутність Бога в кущі не пошкодила йому, так само, як його втілення не вплинуло на Дівицтво Марії.
З лівого боку від Архангела Гавриїла зображені пророки Єзекиїл і Даниїл. Кожен пророк тримає в руках манускрипт з пророцтвом про Різдво Спасителя і дівоцтво Божої Матері. Троє з чотирьох пророків одягнені в традиційну пізньо-античну туніку і паллій, а Даниїл носить східний одяг, що складається з короткої туніки з штанами і фрігійської шапочки, який був характерний у древньому Вавилоні.
Реставратоти розкрили цей розпис зовсім недавно, над ним раніше знаходилась фреска з 13 ст. - «Зішестя св. Духа». Зараз, вона експонується в музеї монастиря. В музеї я, на жаль, не був, бо тяжко було здогадатися, що в монастирі можуть буди ще якісь розписи, крім тих, що знаходяться безпосереднього в храмі. А супроводжуючого монаха я «відіслав», щоб все уважно сфотографувати :((.
Фотографія безпосередньо з монітора і з «Dayr Al-Surian: New Discoveries».
Розпис конхи північної апсиди теж енкаустичний, походить він з 8 ст. і присвячний темі Епіфанії (Богоявлення).
Богородиця тут сидить на багато оздобленому троні й тримає з лиця дорослого Христа- Емануїла. В топі конхи – Вифлеємьска зірка, ліворуч від Богородиці архангел Михаїл, праворуч – Гавриїл. Розпис в першу чергу має намір продемонструвати оточуючим сцену поклоніння Христові магами і пастухами і має лише незначні посилання на його народження у Віфлеємі - Віфлеємьска зірка насправді є єдиним елементом для ідентифікації цього представлення як сцени Богоявлення, а не Різдва.
Фахівці припускають, що можливо розпис Dayr al-Suryan є копією втраченої нині розпису апсиди церкви Різдва Христового у Вифлеємі, зруйнованої під час перського завоювання на початку 7 ст.
Композиція обрамлена широким декоративним краєм у вигляді симетричних флористичних і геоцентричних мотивів і, на відміну від основної частини розпису, виконана з темпери.
2 наступних фото з з «Deir al-Surian Conservation Project».
Раніше поверх цього розпису знаходилаь фреска з 13 ст. на тему "Успіння Богоматері". Цей шар живопису теж перенесений на окремому щиті в музей. Фрески ці в сирійському стилі, і як вказує Сергій Брюн написи до них виконані сирійською мовою.
7 наступних фото з «Deir al-Surian Conservation Project».
У консі південної апсиди знаходилась на час моїх відвідин (кінець січня 2018 р.) фреска з 13 ст. (?) на тему Благовіщення і Різдва. Більш ранній енкаустічний розпис звідси поки не розкритий. Що нас чекає, можна тілька гадати…
Поблизу хайкалу на напівколоні знаходиться чи не перший розпис храму, що присвяченій Богородиці. В даному випадку – Марія Годувальниця. Датується він приблизно 700р.
На сусідній напівколоні зображений св. Сергій.
З протилежного боку хайкалу на іншій напвіколоні – св. Вакх.
Ще один розпис на напівколоні. Тут зображений неідентифікований монах з пошкодженим обличчям. Напис нам повідомляє, що це був якийсь Авва. Більш нічого.
Мала кавалькада святих воїнів розпочинається з південної сторони вівтарної частини храму.
Напис засвідчує, що що воїн на коні це Віктор Стратилат, який убиває Діоклетіана. Проте насправді св. Віктора так ніколи не зображали, тим більше в царській туніці. Тому припускають, що швидше за все св. Меркурій, який убиває Юліана Відступника.
Інші два святі-мученики без підписів.
Дуже цікава фреска посередині південної стіни із зображенням якогось святого доктора. Лиця його не видно, але помітно, що він тримає в руці щось на зразок скальпеля і проводить тим інструментом якомусь операцію на очі. На задньому плані зображена шафка з шістьма червоними і зеленими баночками. Мабуть із ліками.
Немає підпису, тому припускається що зображеним лікарем мав би бути дуже добре відомий святий, який цього підпису не потребував. Таким міг бути св. Колютос (Saint Colluthus) - єгипетський святий і мученик 3-ого ст. від Р.Х. Цікаво хто про нього тепер щось знає?
Свв. Косьма і Дем’ян.
Обидва тримають ложку, скальпель чи шпатель в правій руці, а в лівій об’єкти які не так легко ідентифікуються. Припусають, що це такі тогочасні портативні медичні скриньки.
Св. Яків Молодший і невідомий святий, що прославляють Хрест.
Поява Св. Якова, брата Господнього не повинна нас дивувати, адже в сирійців є чин літургії св. Якова, за переказом, складений самим братом Господнім.
Свв. Лука і Варнава.
Посередині північної стіни якийсь молодий єпископ чи патріарх. Оскільки напис майже не зберігся, припускають ще це Патріарх Олександрійський Даміан, сирієць за походженням, монах з Ваді-Нутруну (помер в 605 р. від Р.Х.).
Ще менш відомі святі на лівій частині північної стіни - святий Пісентіус і святий Апакір. Одягнуті вони як єпископи, при цьому Апакір теж доктор, бо тримає в правій руці медичні інструменти схожі на ті, що мають свв.. Косьма і Дем’ян.
Розписи в наві. Тут розкриті лише ті зображення, які знаходяться на південній стіні.
Угорі - Христос Архиєрей в отченні євангелістів. Нижче Богородиця Знамення (?) в оточенні Свв. Петра і Павла.
Євангеліст Лука.
Сюжет раю. Авраам, Ісаак і Яків з душами праведників.
Св. Макарій і Херувим.
Макарія з кимось іншим не переплутаєш, бо це єдиний святий монах, в житті якого херувим відіграв дуже важливу роль. Згідно життя святого Макарія херувим з’явився йому і провів його в пустелю, щоб показати те місце, де св. Макарій мав жити.
Херувим зображений згідно бачення пророка Єзикіїла: багатокрилий з багатьма очима і головами людини, бика, орла і лева.
Цінний також хайкал. Поставлені ці врата були в 913 р. (!). На них збереглося сім рядів інкрустації зі справжньої слонової кості.
Зверніть увагу, унизу свастика.
І остання давня обитель Ваді Нутруну – Монастир св. Макарія (Дейр-Абу-Макар). Розташований він дещо усамітнено від інших монастирів. Монастир був заснований близько 360 р. Макарієм Великим. За легендою, після смерті згаданих вище святих Максима і Доміція, святий Макарій, ведений ангелом знайшов скелю, на якій йому було сказано побудувати церкву. Після смерті Макарія його наступником на посту глави монастиря став Пафнутій Аскет. У V ст. монастир тричі грабували бедуїни, в останній із своїх набігів вони вбили 49 ченців. Тому для захисту від бедуїнів навколо монастиря-фортеці було зведено потужна оборонна стіна.
В обителі кілька невеликих храмів найпростішої архітектури, з низькими стелями, побудованих понад тисячу років тому.
Найголовніша з них названа в часть св. Макарія Великого в якій зберігаються мощі аж трьох Макаріїв - святого Макарія Великого, святого Макарія Олександрійського і єпископа Макарія. На жаль, під час мого візиту до монастиря, в храмі відбувалася літургія, тому всередині я ці мощі, як і сам храм, не сфотографував.
В іншій церкві є каплиця 49 мучеників, тобто 49 ченців, що були убиті під час нападу в 444 р. Цікаво, що давній рукопис зафіксував усі їхні імена.
Тут також є мощі св. Іоанна Колова.
Давня трапезна і мій гід по монастирю – чернець Меркурій.
Велична монастирська дзвіниця.
На цьому все. При підготовці посту використано матеріали з
монографії Каrel C.Ineméе «Dayr Al-Surian: New Discoveries»
сторінки у фб «Deir al-Surian Conservation Project»
лекції Сергея Брюна «Искусство христианского Египта» - https://www.youtube.com/watch?v=syzdWFmsUF4
[Error: Irreparable invalid markup ('<hлекция>') in entry. Owner must fix manually. Raw contents below.]
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1156043/1156043_800.jpg' title="" />
Ваді-Натрун - впадина на північному сході Лівійської пустелі в єгипетському губернаторстві Бухейра, розташована на захід від дельти Нілу. Слово "натрун" по-грецьки означає натр. Така назва пов'язана з наявністю в долині більше десятка невеликих озер, багатих содою. Довжина долини Ваді-Натрун становить близько 40 км, ширина 3-8 км знаходиться вона на висоті 24 м. У християнській літературі регіон також називається Нітрійській або Скитської пустелею. Від останнього походить назва скиту.
<lj-cut>
Історія Ваді-Натрун йде корінням глибоко в минуле - тут знайшли притулок єгипетські християни ще на зорі першого тисячоліття. Нагадаю, саме Єгипет вважають місцем звідки було започатковано християнське чернецтво. Св. Антонія (*251—†356) з верхнього Єгипту називали першим монахом, деякий час він провів в усамітництві в пустелі. Ваді-Нутрун чуть менш давній: на його місці монахи, жили починаючи з 4 ст. Першим з числа батьків-пустельників був Макарій Великий, в честь якого названий один з монастирів. Особливо популярною у християнських самітників, ця місцевість була впродовж IV-VII ст.., коли тут було засновано кілька десятків монастирів. Напади бедуїнів та інші негаразди причинилися до того, щоб від цих давніх монастирів до сьогодні залишилось, на жаль, лише чотири. Розташовані монастирі Ваді-Нутрун приблизно за 90 км від Каїру трохи в стороні від дороги Олександрія – Каїр.
Солені озера я теж хотів сфотографувати, але, за останні роки, місцевіть навколо Ваді-Нутрун дуже змінилася. Заміть того, щоб побачити у цьому місці «голу» пустелю + озера, я стикнувся з численними хаотичними людскими поселеннями, які складно назвати як селом, так і містом. В той же час у Вад-Нутруні де мало би бути усього 4 монастирі, на даний момент побудували й будують багато інших - зовсім нових. Зорієнтуватись куди треба їхати, навіть на таксі, доволі складно. Крім того, через побоювання терактів, постійні КПП на дорогах і перевірки: звідки? куди? для чого? А час невломимо йде… Осбливо зимою, коли день зовсім короткий….
Першим у Ваді-аль-Нутрун, я відвідав <b>монастир св.Барамуса (Дейр-ель-Барамус)</b>, або Монастир Римлян, заснований прп. Макарієм в IV ст. Свою назву (al-Baramus по арабськи, від коптського Pa-Rameos, в перекладі - «монастир двох римлян») ця обитель отримала завдяки двом римлянам-відлюдникам, які жили в печері. Найбільш поширена версія свідчить, що це були Maximus і Domitius, які прийшли в Ваді Ель Натрун за часів святого Макарія.
Види з монастирського двора.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1156635/1156635_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1156320/1156320_800.jpg' title="" />
Копстька релігійна інкрустація по дереву. Чимось нагадує народну українську.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1157095/1157095_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1157291/1157291_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1157506/1157506_800.jpg' title="" />
Давній млин.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1157833/1157833_800.jpg' title="" />
Усередині кафолікону присвяченому Діві Марії.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1157959/1157959_800.jpg' title="" />
Всередині головної церкви обителі зберігаються мощі дуже відомих монахів - Арсенія Великого і Мойсея Мурина.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1158335/1158335_800.jpg' title="" />
Як я вже писав раніше, мощі святих копти традиційно обертають в червоний оксамит і покривають зверху поліетиленовою плівкою, яку натирають пахючою олією.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1158456/1158456_800.jpg' title="" />
Такі от сучасні коптські храми будують тепер. Нижче ще будуть інші. І як на мене все ці храми виглядають дуже гармонійно. Краще ніж те, що будується в Україні.
Передній план, щоправда, для Єгипту теж характерний.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1158851/1158851_800.jpg' title="" />
Наступний <b>монастир прп. Паїсія – чи св. Бішоя (дейр-Анба-Бішой). </b>Монастир був заснований в IV ст. прп. Паїсієм Великим, учнем Пахомія Великого.
Цей дуже шанований в Єгипті святий відомий тим, що йому кілька разів впродовж життя являвся Ісус Христос. Роповідають, що св. Паїсій зустрічав усіх подорожніх, що заходили в монастир, і сам мив їм ноги. Одного разу на ногах одного з прибульців він побачив рани від цвяхів. «Здається, я тебе знаю», - з побожним жахом вимовив Паїсій. Тоді Подорожній зник, а замість Нього з'явився Ангел, який сповістив Паїсія, що то був Христос.
Іншого разу учні стали просити Паїсія зробити так, щоб і вони зустріли Христа. Паїсій помолився і за певним «повідомленням» згори покликав їх разом зійти на гору. На шляху вони побачили старого каліку, який, дізнавшись, куди вони йдуть, попросився з ними. Учні відмовили старому. Натомість Паїсій, який йшов позаду своїх учнів змилосердився над калікою і посадив його до себе на плечі. Невдовзі, що не дивно, Паїсій далеко відстав від учнів. «Знаєш, - нарешті сказав він каліці, - щось ти стаєш все важчим і важчим. Не розумію, чому це відбувається». І раптом він звернув увагу на ноги старого: на них були рани від цвяхів. Паїсій затремтів: «По-моєму, я вже вимив колись Твої ноги!» Тоді Каліка зник. Паїсій, діставшись нарешті до вершини, знайшов там своїх учнів. «Де ж ти був? Де ж Христос?» - запитали вони. А він відповідав: «Не на горі треба Його шукати, а в ближньому!».
Головна монастирська церква носить назву св. Бішоя.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1159441/1159441_800.jpg' title="" />
Розписи церкви з 19 ст.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1159728/1159728_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1160074/1160074_800.jpg' title="" />
У ній з лівого боку від хайкалу знаходяться мощі св. Паїсія-Бішоя.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1159177/1159177_800.jpg' title="" />
При цьому тіло святого збереглося повністю нетлінним. Як розповів мні супроводжуючий мене по обителі монах Йоакінта, запечатаний гріб з мощами св. Бішоя кожного року на 17-е липня процесія обносить навколо церкви, і ті хто його несуть стверджують, що дуже виразно відчувають вагу нетлінного тіла всередині.
В одному з храмів монастиря саме тривала літургія.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1160640/1160640_800.jpg' title="" />
Трапезна з всіляким реманентом.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1160300/1160300_800.jpg' title="" />
Музейний храм і усипальниця дуже шанованого в Єгипті патріарха Шенуди III. Він довгий час трудився в цьому монастирі і заповідав поховати себе там.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1160905/1160905_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1161039/1161039_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1161405/1161405_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1161662/1161662_800.jpg' title="" />
Сучасне коптське мистецтво все таки суттєво поступається рівню сучасної коптської архітектури :).
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1161922/1161922_800.jpg' title="" />
Різні монастирські приміщення зовні.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1162018/1162018_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1162384/1162384_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1162946/1162946_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1163014/1163014_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1163291/1163291_800.jpg' title="" />
Сучасні церкви поблизу монастиря.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1163693/1163693_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1163785/1163785_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1164097/1164097_800.jpg' title="" />
<b>Монастир Богородиці (Теотокос) чи монастир Сирійців (Дейр-ель-Сурьян)</b>, заснований в 6 ст. коли саме тривав диспут про людську природу Христа. Ті, хто притримувався православної (ортодоксальної) доктрини, тобто що Христос мав і божественну, і людську природу, і тому Богородиця була його матір’ю в фізичному сенсі, залишили монофізитський монастир св. Паїсія та засновували іншу обитель усього за кількасот метрів від первісного могнастиря. Щоб позначити теологічну розбіжність монастир присвятили Діві Марії.
Загальний вид на монастир. На жаль, сонце навпроти.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1164517/1164517_800.jpg' title="" />
Перед вхідною брамою.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1181937/1181937_800.jpg' title="" />
Всередині мурів.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1182029/1182029_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1165212/1165212_800.jpg' title="" />
Монастир Богородиці пізніше став відомим ще й як монастир сирійців, після того як група сирійських монахів прийшла сюди приблизно у 800 р. від Р.Х. Змішане населення коптських і сирійських монахів проживало разом в 9 ст., а з 16-17 ст. майже усі монахи уже були коптами. І монофізитами :).
Пов'язаний цей монастир з ім'ям Великого сирійця - прп. Єфрема Сирина. За переказами, коли преподобний Єфрем прийшов в цю обитель для придбання чернечого досвіду, він дуже втомився від тривалого шляху по пустелі і взяв посох, щоб спертися на нього. Але деякі ченці порахували, що він спирається на посох, щоб підкреслити свою перевагу, бо йде з посохом як архієрей. Вгадавши їх думки, прп. Єфрем встромив посох в землю і сталося диво: посох покрився зеленими паростками, незважаючи на спеку і сухість пустелі. З нього виросло дерево тамаринд, яке і зараз прикрашає обитель.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1164790/1164790_800.jpg' title="" />
Оскільки у цьому монастирі жив також св. Паїсій, то тут також збереглась і келія преподобного. Тут він проводив свій час у молитві. Від тих часів у стелі келії залишився гак, до якого святий підв'язував своє волосся мотузкою. Коли він молився всю ніч і починав дрімати від втоми, схиливши голову, то мотузка не давала йому заснути. Так Паїсій проводив в недосипанні всю ніч.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1165612/1165612_800.jpg' title="" />
Головна церква монастиря присвячена Діві Марії, знаменита своїми унікальними розписами, більшість яких датуються VII-VIII ст. В храмі вже давно тривають реставраційні роботи і багато з розписів було, можна сказати, було заново відкрито. Але ще не всі, тому роботи тривають.
В консі західної апсиди церкви Пресвятої Богородиці знаходится чудовий розпис 8 ст. , що поєднує в собі стилістичні риси елліністичного і близькосхіднього живопису - Благовішення. Виконаний він в дуже рідкісні для монументального живопису техніці на основі воску - енкаустики.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1166620/1166620_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1182288/1182288_800.jpg' title="" />
З правого боку від Діви Марії зображені пророки Ісая і Моісей. За Моїсеєм зображена Неопалима Купина. Такий прийом часто використовують як символічну паралель незайманої концепції: вогняна присутність Бога в кущі не пошкодила йому, так само, як його втілення не вплинуло на Дівицтво Марії.
З лівого боку від Архангела Гавриїла зображені пророки Єзекиїл і Даниїл. Кожен пророк тримає в руках манускрипт з пророцтвом про Різдво Спасителя і дівоцтво Божої Матері. Троє з чотирьох пророків одягнені в традиційну пізньо-античну туніку і паллій, а Даниїл носить східний одяг, що складається з короткої туніки з штанами і фрігійської шапочки, який був характерний у древньому Вавилоні.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1167286/1167286_800.jpg' title="" />
Реставратоти розкрили цей розпис зовсім недавно, над ним раніше знаходилась фреска з 13 ст. - «Зішестя св. Духа». Зараз, вона експонується в музеї монастиря. В музеї я, на жаль, не був, бо тяжко було здогадатися, що в монастирі можуть буди ще якісь розписи, крім тих, що знаходяться безпосереднього в храмі. А супроводжуючого монаха я «відіслав», щоб все уважно сфотографувати :((.
Фотографія безпосередньо з монітора і з «Dayr Al-Surian: New Discoveries».
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1167486/1167486_800.jpg' title="" />
Розпис конхи північної апсиди теж енкаустичний, походить він з 8 ст. і присвячний темі Епіфанії (Богоявлення).
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1167626/1167626_800.jpg' title="" />
Богородиця тут сидить на багато оздобленому троні й тримає з лиця дорослого Христа- Емануїла. В топі конхи – Вифлеємьска зірка, ліворуч від Богородиці архангел Михаїл, праворуч – Гавриїл. Розпис в першу чергу має намір продемонструвати оточуючим сцену поклоніння Христові магами і пастухами і має лише незначні посилання на його народження у Віфлеємі - Віфлеємьска зірка насправді є єдиним елементом для ідентифікації цього представлення як сцени Богоявлення, а не Різдва.
Фахівці припускають, що можливо розпис Dayr al-Suryan є копією втраченої нині розпису апсиди церкви Різдва Христового у Вифлеємі, зруйнованої під час перського завоювання на початку 7 ст.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1168338/1168338_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1168621/1168621_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1168869/1168869_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1168993/1168993_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1169185/1169185_800.jpg' title="" />
Композиція обрамлена широким декоративним краєм у вигляді симетричних флористичних і геоцентричних мотивів і, на відміну від основної частини розпису, виконана з темпери.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1169428/1169428_800.jpg' title="" />
2 наступних фото з з «Deir al-Surian Conservation Project».
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1170130/1170130_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1170291/1170291_800.jpg' title="" />
Раніше поверх цього розпису знаходилаь фреска з 13 ст. на тему "Успіння Богоматері". Цей шар живопису теж перенесений на окремому щиті в музей. Фрески ці в сирійському стилі, і як вказує Сергій Брюн написи до них виконані сирійською мовою.
7 наступних фото з «Deir al-Surian Conservation Project».
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1172029/1172029_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1170611/1170611_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1170811/1170811_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1171098/1171098_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1171801/1171801_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1171377/1171377_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1171674/1171674_800.jpg' title="" />
У консі південної апсиди знаходилась на час моїх відвідин (кінець січня 2018 р.) фреска з 13 ст. (?) на тему Благовіщення і Різдва. Більш ранній енкаустічний розпис звідси поки не розкритий. Що нас чекає, можна тілька гадати…
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1173094/1173094_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1172353/1172353_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1172715/1172715_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1172890/1172890_800.jpg' title="" />
Поблизу хайкалу на напівколоні знаходиться чи не перший розпис храму, що присвяченій Богородиці. В даному випадку – Марія Годувальниця. Датується він приблизно 700р.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1173421/1173421_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1173505/1173505_800.jpg' title="" />
На сусідній напівколоні зображений св. Сергій.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1173960/1173960_800.jpg' title="" />
З протилежного боку хайкалу на іншій напвіколоні – св. Вакх.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1174149/1174149_800.jpg' title="" />
Ще один розпис на напівколоні. Тут зображений неідентифікований монах з пошкодженим обличчям. Напис нам повідомляє, що це був якийсь Авва. Більш нічого.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1174441/1174441_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1174753/1174753_800.jpg' title="" />
Мала кавалькада святих воїнів розпочинається з південної сторони вівтарної частини храму.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1177153/1177153_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1174784/1174784_800.jpg' title="" />
Напис засвідчує, що що воїн на коні це Віктор Стратилат, який убиває Діоклетіана. Проте насправді св. Віктора так ніколи не зображали, тим більше в царській туніці. Тому припускають, що швидше за все св. Меркурій, який убиває Юліана Відступника.
Інші два святі-мученики без підписів.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1177571/1177571_800.jpg' title="" />
Дуже цікава фреска посередині південної стіни із зображенням якогось святого доктора. Лиця його не видно, але помітно, що він тримає в руці щось на зразок скальпеля і проводить тим інструментом якомусь операцію на очі. На задньому плані зображена шафка з шістьма червоними і зеленими баночками. Мабуть із ліками.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1175239/1175239_800.jpg' title="" />
Немає підпису, тому припускається що зображеним лікарем мав би бути дуже добре відомий святий, який цього підпису не потребував. Таким міг бути св. Колютос (Saint Colluthus) - єгипетський святий і мученик 3-ого ст. від Р.Х. Цікаво хто про нього тепер щось знає?
Свв. Косьма і Дем’ян.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1175480/1175480_800.jpg' title="" />
Обидва тримають ложку, скальпель чи шпатель в правій руці, а в лівій об’єкти які не так легко ідентифікуються. Припусають, що це такі тогочасні портативні медичні скриньки.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1176036/1176036_800.jpg' title="" />
Св. Яків Молодший і невідомий святий, що прославляють Хрест.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1176161/1176161_800.jpg' title="" />
Поява Св. Якова, брата Господнього не повинна нас дивувати, адже в сирійців є чин літургії св. Якова, за переказом, складений самим братом Господнім.
Свв. Лука і Варнава.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1176483/1176483_800.jpg' title="" />
Посередині північної стіни якийсь молодий єпископ чи патріарх. Оскільки напис майже не зберігся, припускають ще це Патріарх Олександрійський Даміан, сирієць за походженням, монах з Ваді-Нутруну (помер в 605 р. від Р.Х.).
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1176627/1176627_800.jpg' title="" />
Ще менш відомі святі на лівій частині північної стіни - святий Пісентіус і святий Апакір. Одягнуті вони як єпископи, при цьому Апакір теж доктор, бо тримає в правій руці медичні інструменти схожі на ті, що мають свв.. Косьма і Дем’ян.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1177015/1177015_800.jpg' title="" />
Розписи в наві. Тут розкриті лише ті зображення, які знаходяться на південній стіні.
Угорі - Христос Архиєрей в отченні євангелістів. Нижче Богородиця Знамення (?) в оточенні Свв. Петра і Павла.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1177735/1177735_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1178024/1178024_800.jpg' title="" />
Євангеліст Лука.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1178144/1178144_800.jpg' title="" />
Сюжет раю. Авраам, Ісаак і Яків з душами праведників.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1178466/1178466_800.jpg' title="" />
Св. Макарій і Херувим.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1178632/1178632_800.jpg' title="" />
Макарія з кимось іншим не переплутаєш, бо це єдиний святий монах, в житті якого херувим відіграв дуже важливу роль. Згідно життя святого Макарія херувим з’явився йому і провів його в пустелю, щоб показати те місце, де св. Макарій мав жити.
Херувим зображений згідно бачення пророка Єзикіїла: багатокрилий з багатьма очима і головами людини, бика, орла і лева.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1179056/1179056_800.jpg' title="" />
Цінний також хайкал. Поставлені ці врата були в 913 р. (!). На них збереглося сім рядів інкрустації зі справжньої слонової кості.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1179400/1179400_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1180302/1180302_800.jpg' title="" />
Зверніть увагу, унизу свастика.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1179718/1179718_800.jpg' title="" />
І остання давня обитель Ваді Нутруну – <b>Монастир св. Макарія (Дейр-Абу-Макар). </b>Розташований він дещо усамітнено від інших монастирів. Монастир був заснований близько 360 р. Макарієм Великим. За легендою, після смерті згаданих вище святих Максима і Доміція, святий Макарій, ведений ангелом знайшов скелю, на якій йому було сказано побудувати церкву. Після смерті Макарія його наступником на посту глави монастиря став Пафнутій Аскет. У V ст. монастир тричі грабували бедуїни, в останній із своїх набігів вони вбили 49 ченців. Тому для захисту від бедуїнів навколо монастиря-фортеці було зведено потужна оборонна стіна.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1180553/1180553_800.jpg' title="" />
В обителі кілька невеликих храмів найпростішої архітектури, з низькими стелями, побудованих понад тисячу років тому.
Найголовніша з них названа в часть св. Макарія Великого в якій зберігаються мощі аж трьох Макаріїв - святого Макарія Великого, святого Макарія Олександрійського і єпископа Макарія. На жаль, під час мого візиту до монастиря, в храмі відбувалася літургія, тому всередині я ці мощі, як і сам храм, не сфотографував.
В іншій церкві є каплиця 49 мучеників, тобто 49 ченців, що були убиті під час нападу в 444 р. Цікаво, що давній рукопис зафіксував усі їхні імена.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1180925/1180925_800.jpg' title="" />
Тут також є мощі св. Іоанна Колова.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1180984/1180984_800.jpg' title="" />
Давня трапезна і мій гід по монастирю – чернець Меркурій.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1181312/1181312_800.jpg' title="" />
Велична монастирська дзвіниця.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1181594/1181594_800.jpg' title="" />
На цьому все. При підготовці посту використано матеріали з
монографії Каrel C.Ineméе «Dayr Al-Surian: New Discoveries»
сторінки у фб «Deir al-Surian Conservation Project»
<span style="background-color: rgb(255, 255, 255);">лекції Сергея Брюна «Искусство христианского Египта» - </span><span style="background-color: rgb(255, 255, 255);">https://www.youtube.com/watch?v=syzdWFmsUF4</span>
<hлекция 1="" style="margin-top:0cm;background:white">https://v-hrame.livejournal.com/30858.html
https://v-hrame.livejournal.com/30694.html
P.S. Мала бути Парма, але я заглянув в календар. А там... 30 січня – Преподобного Антонія Великого; 31 січня - Святителя Атанасія та Кирила, архієпископів Олександрійських; 1 лютого - Преподобного Макарія Великого. Тому сьогодні Єгипет, а Парма поки почекає :).</hлекция>
</lj-cut>
Ваді-Натрун - впадина на північному сході Лівійської пустелі в єгипетському губернаторстві Бухейра, розташована на захід від дельти Нілу. Слово "натрун" по-грецьки означає натр. Така назва пов'язана з наявністю в долині більше десятка невеликих озер, багатих содою. Довжина долини Ваді-Натрун становить близько 40 км, ширина 3-8 км знаходиться вона на висоті 24 м. У християнській літературі регіон також називається Нітрійській або Скитської пустелею. Від останнього походить назва скиту.
<lj-cut>
Історія Ваді-Натрун йде корінням глибоко в минуле - тут знайшли притулок єгипетські християни ще на зорі першого тисячоліття. Нагадаю, саме Єгипет вважають місцем звідки було започатковано християнське чернецтво. Св. Антонія (*251—†356) з верхнього Єгипту називали першим монахом, деякий час він провів в усамітництві в пустелі. Ваді-Нутрун чуть менш давній: на його місці монахи, жили починаючи з 4 ст. Першим з числа батьків-пустельників був Макарій Великий, в честь якого названий один з монастирів. Особливо популярною у християнських самітників, ця місцевість була впродовж IV-VII ст.., коли тут було засновано кілька десятків монастирів. Напади бедуїнів та інші негаразди причинилися до того, щоб від цих давніх монастирів до сьогодні залишилось, на жаль, лише чотири. Розташовані монастирі Ваді-Нутрун приблизно за 90 км від Каїру трохи в стороні від дороги Олександрія – Каїр.
Солені озера я теж хотів сфотографувати, але, за останні роки, місцевіть навколо Ваді-Нутрун дуже змінилася. Заміть того, щоб побачити у цьому місці «голу» пустелю + озера, я стикнувся з численними хаотичними людскими поселеннями, які складно назвати як селом, так і містом. В той же час у Вад-Нутруні де мало би бути усього 4 монастирі, на даний момент побудували й будують багато інших - зовсім нових. Зорієнтуватись куди треба їхати, навіть на таксі, доволі складно. Крім того, через побоювання терактів, постійні КПП на дорогах і перевірки: звідки? куди? для чого? А час невломимо йде… Осбливо зимою, коли день зовсім короткий….
Першим у Ваді-аль-Нутрун, я відвідав <b>монастир св.Барамуса (Дейр-ель-Барамус)</b>, або Монастир Римлян, заснований прп. Макарієм в IV ст. Свою назву (al-Baramus по арабськи, від коптського Pa-Rameos, в перекладі - «монастир двох римлян») ця обитель отримала завдяки двом римлянам-відлюдникам, які жили в печері. Найбільш поширена версія свідчить, що це були Maximus і Domitius, які прийшли в Ваді Ель Натрун за часів святого Макарія.
Види з монастирського двора.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1156635/1156635_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1156320/1156320_800.jpg' title="" />
Копстька релігійна інкрустація по дереву. Чимось нагадує народну українську.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1157095/1157095_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1157291/1157291_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1157506/1157506_800.jpg' title="" />
Давній млин.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1157833/1157833_800.jpg' title="" />
Усередині кафолікону присвяченому Діві Марії.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1157959/1157959_800.jpg' title="" />
Всередині головної церкви обителі зберігаються мощі дуже відомих монахів - Арсенія Великого і Мойсея Мурина.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1158335/1158335_800.jpg' title="" />
Як я вже писав раніше, мощі святих копти традиційно обертають в червоний оксамит і покривають зверху поліетиленовою плівкою, яку натирають пахючою олією.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1158456/1158456_800.jpg' title="" />
Такі от сучасні коптські храми будують тепер. Нижче ще будуть інші. І як на мене все ці храми виглядають дуже гармонійно. Краще ніж те, що будується в Україні.
Передній план, щоправда, для Єгипту теж характерний.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1158851/1158851_800.jpg' title="" />
Наступний <b>монастир прп. Паїсія – чи св. Бішоя (дейр-Анба-Бішой). </b>Монастир був заснований в IV ст. прп. Паїсієм Великим, учнем Пахомія Великого.
Цей дуже шанований в Єгипті святий відомий тим, що йому кілька разів впродовж життя являвся Ісус Христос. Роповідають, що св. Паїсій зустрічав усіх подорожніх, що заходили в монастир, і сам мив їм ноги. Одного разу на ногах одного з прибульців він побачив рани від цвяхів. «Здається, я тебе знаю», - з побожним жахом вимовив Паїсій. Тоді Подорожній зник, а замість Нього з'явився Ангел, який сповістив Паїсія, що то був Христос.
Іншого разу учні стали просити Паїсія зробити так, щоб і вони зустріли Христа. Паїсій помолився і за певним «повідомленням» згори покликав їх разом зійти на гору. На шляху вони побачили старого каліку, який, дізнавшись, куди вони йдуть, попросився з ними. Учні відмовили старому. Натомість Паїсій, який йшов позаду своїх учнів змилосердився над калікою і посадив його до себе на плечі. Невдовзі, що не дивно, Паїсій далеко відстав від учнів. «Знаєш, - нарешті сказав він каліці, - щось ти стаєш все важчим і важчим. Не розумію, чому це відбувається». І раптом він звернув увагу на ноги старого: на них були рани від цвяхів. Паїсій затремтів: «По-моєму, я вже вимив колись Твої ноги!» Тоді Каліка зник. Паїсій, діставшись нарешті до вершини, знайшов там своїх учнів. «Де ж ти був? Де ж Христос?» - запитали вони. А він відповідав: «Не на горі треба Його шукати, а в ближньому!».
Головна монастирська церква носить назву св. Бішоя.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1159441/1159441_800.jpg' title="" />
Розписи церкви з 19 ст.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1159728/1159728_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1160074/1160074_800.jpg' title="" />
У ній з лівого боку від хайкалу знаходяться мощі св. Паїсія-Бішоя.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1159177/1159177_800.jpg' title="" />
При цьому тіло святого збереглося повністю нетлінним. Як розповів мні супроводжуючий мене по обителі монах Йоакінта, запечатаний гріб з мощами св. Бішоя кожного року на 17-е липня процесія обносить навколо церкви, і ті хто його несуть стверджують, що дуже виразно відчувають вагу нетлінного тіла всередині.
В одному з храмів монастиря саме тривала літургія.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1160640/1160640_800.jpg' title="" />
Трапезна з всіляким реманентом.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1160300/1160300_800.jpg' title="" />
Музейний храм і усипальниця дуже шанованого в Єгипті патріарха Шенуди III. Він довгий час трудився в цьому монастирі і заповідав поховати себе там.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1160905/1160905_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1161039/1161039_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1161405/1161405_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1161662/1161662_800.jpg' title="" />
Сучасне коптське мистецтво все таки суттєво поступається рівню сучасної коптської архітектури :).
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1161922/1161922_800.jpg' title="" />
Різні монастирські приміщення зовні.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1162018/1162018_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1162384/1162384_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1162946/1162946_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1163014/1163014_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1163291/1163291_800.jpg' title="" />
Сучасні церкви поблизу монастиря.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1163693/1163693_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1163785/1163785_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1164097/1164097_800.jpg' title="" />
<b>Монастир Богородиці (Теотокос) чи монастир Сирійців (Дейр-ель-Сурьян)</b>, заснований в 6 ст. коли саме тривав диспут про людську природу Христа. Ті, хто притримувався православної (ортодоксальної) доктрини, тобто що Христос мав і божественну, і людську природу, і тому Богородиця була його матір’ю в фізичному сенсі, залишили монофізитський монастир св. Паїсія та засновували іншу обитель усього за кількасот метрів від первісного могнастиря. Щоб позначити теологічну розбіжність монастир присвятили Діві Марії.
Загальний вид на монастир. На жаль, сонце навпроти.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1164517/1164517_800.jpg' title="" />
Перед вхідною брамою.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1181937/1181937_800.jpg' title="" />
Всередині мурів.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1182029/1182029_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1165212/1165212_800.jpg' title="" />
Монастир Богородиці пізніше став відомим ще й як монастир сирійців, після того як група сирійських монахів прийшла сюди приблизно у 800 р. від Р.Х. Змішане населення коптських і сирійських монахів проживало разом в 9 ст., а з 16-17 ст. майже усі монахи уже були коптами. І монофізитами :).
Пов'язаний цей монастир з ім'ям Великого сирійця - прп. Єфрема Сирина. За переказами, коли преподобний Єфрем прийшов в цю обитель для придбання чернечого досвіду, він дуже втомився від тривалого шляху по пустелі і взяв посох, щоб спертися на нього. Але деякі ченці порахували, що він спирається на посох, щоб підкреслити свою перевагу, бо йде з посохом як архієрей. Вгадавши їх думки, прп. Єфрем встромив посох в землю і сталося диво: посох покрився зеленими паростками, незважаючи на спеку і сухість пустелі. З нього виросло дерево тамаринд, яке і зараз прикрашає обитель.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1164790/1164790_800.jpg' title="" />
Оскільки у цьому монастирі жив також св. Паїсій, то тут також збереглась і келія преподобного. Тут він проводив свій час у молитві. Від тих часів у стелі келії залишився гак, до якого святий підв'язував своє волосся мотузкою. Коли він молився всю ніч і починав дрімати від втоми, схиливши голову, то мотузка не давала йому заснути. Так Паїсій проводив в недосипанні всю ніч.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1165612/1165612_800.jpg' title="" />
Головна церква монастиря присвячена Діві Марії, знаменита своїми унікальними розписами, більшість яких датуються VII-VIII ст. В храмі вже давно тривають реставраційні роботи і багато з розписів було, можна сказати, було заново відкрито. Але ще не всі, тому роботи тривають.
В консі західної апсиди церкви Пресвятої Богородиці знаходится чудовий розпис 8 ст. , що поєднує в собі стилістичні риси елліністичного і близькосхіднього живопису - Благовішення. Виконаний він в дуже рідкісні для монументального живопису техніці на основі воску - енкаустики.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1166620/1166620_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1182288/1182288_800.jpg' title="" />
З правого боку від Діви Марії зображені пророки Ісая і Моісей. За Моїсеєм зображена Неопалима Купина. Такий прийом часто використовують як символічну паралель незайманої концепції: вогняна присутність Бога в кущі не пошкодила йому, так само, як його втілення не вплинуло на Дівицтво Марії.
З лівого боку від Архангела Гавриїла зображені пророки Єзекиїл і Даниїл. Кожен пророк тримає в руках манускрипт з пророцтвом про Різдво Спасителя і дівоцтво Божої Матері. Троє з чотирьох пророків одягнені в традиційну пізньо-античну туніку і паллій, а Даниїл носить східний одяг, що складається з короткої туніки з штанами і фрігійської шапочки, який був характерний у древньому Вавилоні.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1167286/1167286_800.jpg' title="" />
Реставратоти розкрили цей розпис зовсім недавно, над ним раніше знаходилась фреска з 13 ст. - «Зішестя св. Духа». Зараз, вона експонується в музеї монастиря. В музеї я, на жаль, не був, бо тяжко було здогадатися, що в монастирі можуть буди ще якісь розписи, крім тих, що знаходяться безпосереднього в храмі. А супроводжуючого монаха я «відіслав», щоб все уважно сфотографувати :((.
Фотографія безпосередньо з монітора і з «Dayr Al-Surian: New Discoveries».
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1167486/1167486_800.jpg' title="" />
Розпис конхи північної апсиди теж енкаустичний, походить він з 8 ст. і присвячний темі Епіфанії (Богоявлення).
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1167626/1167626_800.jpg' title="" />
Богородиця тут сидить на багато оздобленому троні й тримає з лиця дорослого Христа- Емануїла. В топі конхи – Вифлеємьска зірка, ліворуч від Богородиці архангел Михаїл, праворуч – Гавриїл. Розпис в першу чергу має намір продемонструвати оточуючим сцену поклоніння Христові магами і пастухами і має лише незначні посилання на його народження у Віфлеємі - Віфлеємьска зірка насправді є єдиним елементом для ідентифікації цього представлення як сцени Богоявлення, а не Різдва.
Фахівці припускають, що можливо розпис Dayr al-Suryan є копією втраченої нині розпису апсиди церкви Різдва Христового у Вифлеємі, зруйнованої під час перського завоювання на початку 7 ст.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1168338/1168338_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1168621/1168621_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1168869/1168869_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1168993/1168993_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1169185/1169185_800.jpg' title="" />
Композиція обрамлена широким декоративним краєм у вигляді симетричних флористичних і геоцентричних мотивів і, на відміну від основної частини розпису, виконана з темпери.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1169428/1169428_800.jpg' title="" />
2 наступних фото з з «Deir al-Surian Conservation Project».
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1170130/1170130_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1170291/1170291_800.jpg' title="" />
Раніше поверх цього розпису знаходилаь фреска з 13 ст. на тему "Успіння Богоматері". Цей шар живопису теж перенесений на окремому щиті в музей. Фрески ці в сирійському стилі, і як вказує Сергій Брюн написи до них виконані сирійською мовою.
7 наступних фото з «Deir al-Surian Conservation Project».
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1172029/1172029_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1170611/1170611_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1170811/1170811_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1171098/1171098_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1171801/1171801_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1171377/1171377_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1171674/1171674_800.jpg' title="" />
У консі південної апсиди знаходилась на час моїх відвідин (кінець січня 2018 р.) фреска з 13 ст. (?) на тему Благовіщення і Різдва. Більш ранній енкаустічний розпис звідси поки не розкритий. Що нас чекає, можна тілька гадати…
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1173094/1173094_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1172353/1172353_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1172715/1172715_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1172890/1172890_800.jpg' title="" />
Поблизу хайкалу на напівколоні знаходиться чи не перший розпис храму, що присвяченій Богородиці. В даному випадку – Марія Годувальниця. Датується він приблизно 700р.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1173421/1173421_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1173505/1173505_800.jpg' title="" />
На сусідній напівколоні зображений св. Сергій.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1173960/1173960_800.jpg' title="" />
З протилежного боку хайкалу на іншій напвіколоні – св. Вакх.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1174149/1174149_800.jpg' title="" />
Ще один розпис на напівколоні. Тут зображений неідентифікований монах з пошкодженим обличчям. Напис нам повідомляє, що це був якийсь Авва. Більш нічого.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1174441/1174441_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1174753/1174753_800.jpg' title="" />
Мала кавалькада святих воїнів розпочинається з південної сторони вівтарної частини храму.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1177153/1177153_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1174784/1174784_800.jpg' title="" />
Напис засвідчує, що що воїн на коні це Віктор Стратилат, який убиває Діоклетіана. Проте насправді св. Віктора так ніколи не зображали, тим більше в царській туніці. Тому припускають, що швидше за все св. Меркурій, який убиває Юліана Відступника.
Інші два святі-мученики без підписів.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1177571/1177571_800.jpg' title="" />
Дуже цікава фреска посередині південної стіни із зображенням якогось святого доктора. Лиця його не видно, але помітно, що він тримає в руці щось на зразок скальпеля і проводить тим інструментом якомусь операцію на очі. На задньому плані зображена шафка з шістьма червоними і зеленими баночками. Мабуть із ліками.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1175239/1175239_800.jpg' title="" />
Немає підпису, тому припускається що зображеним лікарем мав би бути дуже добре відомий святий, який цього підпису не потребував. Таким міг бути св. Колютос (Saint Colluthus) - єгипетський святий і мученик 3-ого ст. від Р.Х. Цікаво хто про нього тепер щось знає?
Свв. Косьма і Дем’ян.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1175480/1175480_800.jpg' title="" />
Обидва тримають ложку, скальпель чи шпатель в правій руці, а в лівій об’єкти які не так легко ідентифікуються. Припусають, що це такі тогочасні портативні медичні скриньки.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1176036/1176036_800.jpg' title="" />
Св. Яків Молодший і невідомий святий, що прославляють Хрест.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1176161/1176161_800.jpg' title="" />
Поява Св. Якова, брата Господнього не повинна нас дивувати, адже в сирійців є чин літургії св. Якова, за переказом, складений самим братом Господнім.
Свв. Лука і Варнава.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1176483/1176483_800.jpg' title="" />
Посередині північної стіни якийсь молодий єпископ чи патріарх. Оскільки напис майже не зберігся, припускають ще це Патріарх Олександрійський Даміан, сирієць за походженням, монах з Ваді-Нутруну (помер в 605 р. від Р.Х.).
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1176627/1176627_800.jpg' title="" />
Ще менш відомі святі на лівій частині північної стіни - святий Пісентіус і святий Апакір. Одягнуті вони як єпископи, при цьому Апакір теж доктор, бо тримає в правій руці медичні інструменти схожі на ті, що мають свв.. Косьма і Дем’ян.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1177015/1177015_800.jpg' title="" />
Розписи в наві. Тут розкриті лише ті зображення, які знаходяться на південній стіні.
Угорі - Христос Архиєрей в отченні євангелістів. Нижче Богородиця Знамення (?) в оточенні Свв. Петра і Павла.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1177735/1177735_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1178024/1178024_800.jpg' title="" />
Євангеліст Лука.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1178144/1178144_800.jpg' title="" />
Сюжет раю. Авраам, Ісаак і Яків з душами праведників.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1178466/1178466_800.jpg' title="" />
Св. Макарій і Херувим.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1178632/1178632_800.jpg' title="" />
Макарія з кимось іншим не переплутаєш, бо це єдиний святий монах, в житті якого херувим відіграв дуже важливу роль. Згідно життя святого Макарія херувим з’явився йому і провів його в пустелю, щоб показати те місце, де св. Макарій мав жити.
Херувим зображений згідно бачення пророка Єзикіїла: багатокрилий з багатьма очима і головами людини, бика, орла і лева.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1179056/1179056_800.jpg' title="" />
Цінний також хайкал. Поставлені ці врата були в 913 р. (!). На них збереглося сім рядів інкрустації зі справжньої слонової кості.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1179400/1179400_800.jpg' title="" />
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1180302/1180302_800.jpg' title="" />
Зверніть увагу, унизу свастика.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1179718/1179718_800.jpg' title="" />
І остання давня обитель Ваді Нутруну – <b>Монастир св. Макарія (Дейр-Абу-Макар). </b>Розташований він дещо усамітнено від інших монастирів. Монастир був заснований близько 360 р. Макарієм Великим. За легендою, після смерті згаданих вище святих Максима і Доміція, святий Макарій, ведений ангелом знайшов скелю, на якій йому було сказано побудувати церкву. Після смерті Макарія його наступником на посту глави монастиря став Пафнутій Аскет. У V ст. монастир тричі грабували бедуїни, в останній із своїх набігів вони вбили 49 ченців. Тому для захисту від бедуїнів навколо монастиря-фортеці було зведено потужна оборонна стіна.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1180553/1180553_800.jpg' title="" />
В обителі кілька невеликих храмів найпростішої архітектури, з низькими стелями, побудованих понад тисячу років тому.
Найголовніша з них названа в часть св. Макарія Великого в якій зберігаються мощі аж трьох Макаріїв - святого Макарія Великого, святого Макарія Олександрійського і єпископа Макарія. На жаль, під час мого візиту до монастиря, в храмі відбувалася літургія, тому всередині я ці мощі, як і сам храм, не сфотографував.
В іншій церкві є каплиця 49 мучеників, тобто 49 ченців, що були убиті під час нападу в 444 р. Цікаво, що давній рукопис зафіксував усі їхні імена.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1180925/1180925_800.jpg' title="" />
Тут також є мощі св. Іоанна Колова.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1180984/1180984_800.jpg' title="" />
Давня трапезна і мій гід по монастирю – чернець Меркурій.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1181312/1181312_800.jpg' title="" />
Велична монастирська дзвіниця.
<img alt="" src='https://ic.pics.livejournal.com/taras_palkov/77385134/1181594/1181594_800.jpg' title="" />
На цьому все. При підготовці посту використано матеріали з
монографії Каrel C.Ineméе «Dayr Al-Surian: New Discoveries»
сторінки у фб «Deir al-Surian Conservation Project»
<span style="background-color: rgb(255, 255, 255);">лекції Сергея Брюна «Искусство христианского Египта» - </span><span style="background-color: rgb(255, 255, 255);">https://www.youtube.com/watch?v=syzdWFmsUF4</span>
<hлекция 1="" style="margin-top:0cm;background:white">https://v-hrame.livejournal.com/30858.html
https://v-hrame.livejournal.com/30694.html
P.S. Мала бути Парма, але я заглянув в календар. А там... 30 січня – Преподобного Антонія Великого; 31 січня - Святителя Атанасія та Кирила, архієпископів Олександрійських; 1 лютого - Преподобного Макарія Великого. Тому сьогодні Єгипет, а Парма поки почекає :).</hлекция>
</lj-cut>
