taras_palkov

Свого часу мені трапилися в мережі гарні фото святилища монастиря св. Антонія. Ними я планував доповнити свій давніший пост про цей монастир  - https://taras-palkov.livejournal.com/18529.html, адже під час моїх відвідин обителі за "єгипетський іконостас" - хіджаб мене якось особливо не запрошували) і, відповідно, фото з тієї частини храму у мене не було. Але все це якось відкладалося, аж поки не трапилася додаткова нагода - мене дуже захопила книга сучасного єгипетського святого Матея ель-Мескіна "Молитовне життя Східної Церкви". До того ж, я ще нагадав собі про варту уваги коптську книгу, то ж вирішив свій старий пост не доповнювати, а створити новий - мистецько-літературний, що складався би з трьох частин, об'єднаних однієї християнською ідеєю. Почну ж із розписів.

( Read more... )

Двічі у своєму житті я був поблизу того місця, де Господь Бог, згідно Біблії, прикликав Мойсея і вручив йому Скрижалі з десятьма заповідями. Мав надію побувати там і втретє, бо за перші два рази не все вдалося побачити і сфотографувати. В будь якому випадку, за все дякую Богу; в тому числі і за ці дві мандрівки.

( Read more... )

Дорогоцінний розділ Каїрського музею — витвори мистецтва так званого Амарнського періоду (XIV століття до Р.Х.). Назва походить від села Тель-ель-Амарна, де було знайдено більшість цих шедеврів. Всі вони пов'язані з ім'ям «фараона-єретика» Аменхотепа IV. Цей фараон відрікся від віри предків і законодавчо ввів в країні єдиний культ Сонця-Атона, на честь якого узяв собі нове ім'я, — Ехнатон. Прагнучи повністю відновити і духовне, і офіційне життя Єгипту, він покинув Фіви — стародавню єгипетську столицю і заснував нову, названу ним Ахетатон, на тому місці, де пізніше і виникла Тель-ель-Амарна.

( Read more... )

Повернувшись у березні 2020 року з Єгипту (саме перед першими карантинними обмеженнями), я написав в ЖЖ свій перший пост про цю мандрівку - https://taras-palkov.livejournal.com/40051.html. Тоді мені одному з перших туристів вдалося побувати всередині піраміди Джосера.
За якийсь час виявилось, що мої дві картки пам'яті з фотографіями з Єгипту пропали. Пошуки вдома не принесли ніякого результату. Загубив, думав, десь на вулиці… Важко було змиритися... Але коли я вже втратив будь-яку надію, сім картки раптом  знайшлись. Тож сьогодні продовження).

( Read more... )

Вулиця Аль-Муіз-лі-Дін-Аллах, що проходить від міських воріт Баб аль-Футух на півночі до воріт Баб Зувейла на півдні, десь приблизно посередині переривається вулицею Аль-Азхар. З появою останньої на початку 20 ст. було зламано традиційну вісь міста через Аль-Муіз-лі-Дін-Аллах, і якщо раніше основний потік міського руху йшов з півдня на північ і назад, то тепер основним напрямком трафіку стала вісь схід-захід. Відтак, щоб дістатися до продовження Касаби, де за автотрасою видніється комплекс Аль-Гурі, потрібно пройти метрів так з 300 ліворуч і перейти через підземний перехід. Але в тому недалекому зміщенні ліворуч можна побачити й інші славетні каїрські пам’ятки.

( Read more... )

Нинішній мій пост буде не з давно минулих поїздок, а з «найсвіжішого». Ще в лютому цього року ми сім’єю збиралися на відпочинок в Єгипет, традиційно один день із якого мав бути присвячений Каїру. Готуючись до поїздки я, як завжди, складаючи план поїздки, перечитав силу силенну літератури і тут, як це часто буває, втрутилися непередбачувані обставини. З сімейних причин поїздку треба було відкласти. Я ще мав надію, що в березні все налагодиться, але… А в квітні і на початку травня мене з роботи не відпускали, та й погода у той час у Єгипті була вже занадто спекотною.
То ж я, хоч із деяким незадоволенням, переорієнтувався на відпочинок до Туреччини на період кінець травня – початок червня. Запроваджений в цій країні локдаун не лякав, бо все робилося турецьким урядом саме для того, щоб належним чином підготуватися до туристичного сезону. І от коли я вже детально ознайомився з готелями та розпланував поїздки у Аспендос, Термессос, Зелений каньйон і навіть, за сприятливих обставин, у віддалену Конью, відразу почався небувалий ажіотаж на тури обумовлений, у першу чергу, зняттям карантину. Ціни за якихось годин почали злітати так різко у гору, що різниця у між тим що було і тим, що стало, могла легко забезпечити мій кількаденний відпочинок з авіаперельотами у Будапешті чи Празі. Натомість ціна на наш улюблений готель у Шарм-ель-Шейху різко впала і… ми не довго думавши (бо ціна могла дуже за короткий час знову зрости) обрали для відпочинку Єгипет. І відразу скажу, що не пожалкували. Хоч страхи стосовно «сонячних ванн» (особливо щодо дітей) були. Чого тільки вартувала інформація оголошена на борту літака на підльоті до Шарму, що температура повітря на курорті на 5.00 ранку вже складала 29° С! Але ми ретельно дотримувалися усіх профілактичних заходів і режиму дня, то ж усі не обгоріли, а, крім того, мені вдалося здійснити заплановану ще узимку поїздку до Каїру, про яку й розповім сьогодні.
На цей раз у планах було детально ознайомитися з Ісламським Каїром. Хоч раніше я вже досліджував мусульманські місця цього міста (https://taras-palkov.livejournal.com/19520.html), але оглянув тоді далеко не все. Каїр же такий великий! Цього разу в намірах було ознайомитися з переважно середньовічним Каїром, що захований у міських мурах міста, а також відлякуючим для багатьох - Містом Мертвих. Не все, звичайно, мені вдалося побачити, але й того цілком достатньо для кількох постів. Тож розпочнем)

( Read more... )

Бути в Єгипті і не побачити піраміди?.. Присвятивши першу половину дня вивченню коптських монастирів в Ваді-Нутрун, решта часу я відвів пірамідам. І почав з тих, що ближче від Каїру – великих пірамід в Гізі. Час для відвідин був дуже невдалим – сам розпал дня, коли максимум туристів. Поки я в чергах купував вхідні квитки, мій таксист в колоні інших сотень авт і автобусів зі швидкістю черепахи рухався на паркування. Головне було його не загубити. Ще й далі в мене були такі моменти, що здавалося все не можу його знайти, але слава Богу минулося… і я в той день досить багато побачив. Як казав той же таксист: «Ви хочете за один день побачити те, що треба за два». Так, треба було два, але мені їх теж було шкода, бо кожного дня був оплачений відпочинок на морі :).
Оскільки я в Єгипетських старожитностях розбираюся не дуже добре, тому відразу перепрошую, якщо далі будуть якісь неточності або інформація місцями буде занадто простою. Також враховую, що мене читають не лише фахівці з відповідними дипломами :), а також люди, які мають про піраміди лише загальне уявлення. Все – для вступу досить, тепер до пірамід.

( Read more... )

Минулого разу я розповідав про відвідини мусульманської частини міста під час одноденної подорожі до Каїру. Сьогодні ж розповім про Старий Каїр чи Коптський Каїр. Чому Старий Каїр? Справа в тому, що до VІ ст. від Р.Х. Каїру як такого ще не існувало; на місці міста стояла лише римська фортеця, яку називали Вавилоном в Єгипті. Побудована вона була для захисту переправи через Ніл на шляху між древніми єгипетськими містами Геліополем і Мемфісом. Розбивши табір біля стін фортеці і побудувавши поруч столицю, арабський завойовник Амр ібн ель Ас визначив місце для заснування майбутнього Каїру. Ця старовинна частина міста, основу якого становить Коптський квартал з багатьма церквами, тепер називається Старим Каїром (Міср ель-Кадіма). Щоправда, близько 700 років тому Ніл змінив русло і нині Коптський квартал розташований дещо віддалено від сучасного русла ріки.

( Read more... )

Монастир св. Антонія знаходиться в горах Кульзум, які височіють посеред Аравійської пустелі. Від монастиря св. Павла його відділяють по прямій через гори 35 км; машиною ж в об’їзд – 84 км.
Преподобний Антоній, батько чернецтва, що отримав від церкви найменування Великий, народився в 251 р. в Середньому Єгипті неподалік міста Бені-Суейф в родині заможних єгиптян. В двадцятирічному віці після смерті батьків почув у храмі євангельські слова: «Якщо хочеш бути досконалим, йди, продай майно твоє і роздай бідним, і будеш мати скарб на небі, і йди слідом за Мною». Незабаром він так і зробив: роздав майно, а сам оселився під керівництвом наставника поблизу свого селища. Пізніше в 313 р. Антоній пішов ще далі – в Аравійську пустелю, ближче до Червоного моря. На цьому місці Антоній і провів решту життя свого аж до смерті в 356 р. Основне джерело наших відомостей про життя преподобного – це твір, який за словами св. Іоанна Златоуста треба читати всім християнам – «Життя Антонія», написане св. Атанасієм Великим близько 365 р.

( Read more... )