![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Модена (Modena). Місто й українці
Aug. 4th, 2016 01:40 pm
Модена, безперечно, – дуже цікаве місто. Крім архітектурних і мистецьких пам’яток, музею Феррарі тут є ще багато цікавих місць для вибагливого туриста.
( Read more... )
Модена, безперечно, – дуже цікаве місто. Крім архітектурних і мистецьких пам’яток, музею Феррарі тут є ще багато цікавих місць для вибагливого туриста.
( Read more... )
Модена (Modena). Собор
Jul. 28th, 2016 12:52 pm
Як-то кажуть: «Сказав «А», кажи й «Б»». Після розповіді про скульптури Маццоні і Бегареллі у Модені логічно було б продовжити розповідь про саме місто, адже воно цього заслуговує. Чого тільки вартує місцевий собор Дуомо!.. Саме йому я вирішив присвятити сьогоднішній пост. Детальніше про цю споруду можна прочитати у sibeaster і uchitelj. Я ж виклам найцікавіше з того, що вдалося (найкраще) сфотографувати і на це є кілька причин. По-перше, у Модені мене в основному цікавили терактові скульптури. По-друге, місто я відвідав у неділю, – у той час у соборі служилась літургія. По-третє, всередині приміщення досить темно. І останнє, найголовніше – у ніч перед моїм приїздом до Модени через спеку просто неможливо було спати, тому часом я пересувався по місту наче якась сомнамбула :)...
( Read more... )
Павія. Частина 1
Apr. 18th, 2016 12:17 pmПопередні пости про нашу подорож до Італії вийшли дуже розлогими. Я нарешті виклав розповідь про другий день нашого паломництва. А попереду ще 12 днів... Крім того, хотів би ще описати свою другу (10-денну) подорож до Емілії-Романьї. Тому спробую бути більш лаконічним, а якщо когось зацікавить щось детальніше – пишіть в коментарях!
Отже, день третій – Павія. Ми свідомо «пожертвували» дуже відомим монастирем Чертозою ді Павією (хоч наш поїзд і зупинявся на потрібній станції), щоб ретельно оглянути саме місто. Вийшовши з вокзалу, майже навпростець вирушили у центр міста. У інформаційному центрі поблизу Палаццо Бролетто (Palazzo Broletto) «озброїлися» мапою міста (наша ж бо примітивна – видрукована з інтернету), уточнили години «роботи» церков і швиденько рухаємося униз до мосту Понте Веккьо (Ponte Veccio) через річку Тічіно, яку для доброго кадру потрібно фотографувати у першій половині дня або ж увечері. Роблю близько десятка кадрів, і всі вони, як на мене, чудові. Важко було обрати із них два, які тут розмістив :-).
( Read more... )
Отже, день третій – Павія. Ми свідомо «пожертвували» дуже відомим монастирем Чертозою ді Павією (хоч наш поїзд і зупинявся на потрібній станції), щоб ретельно оглянути саме місто. Вийшовши з вокзалу, майже навпростець вирушили у центр міста. У інформаційному центрі поблизу Палаццо Бролетто (Palazzo Broletto) «озброїлися» мапою міста (наша ж бо примітивна – видрукована з інтернету), уточнили години «роботи» церков і швиденько рухаємося униз до мосту Понте Веккьо (Ponte Veccio) через річку Тічіно, яку для доброго кадру потрібно фотографувати у першій половині дня або ж увечері. Роблю близько десятка кадрів, і всі вони, як на мене, чудові. Важко було обрати із них два, які тут розмістив :-).
( Read more... )
Tags:
Церкви Мілану. Частина 2
Feb. 29th, 2016 01:52 pmДосвід – велика справа. На жаль, у попередній статті про церкви Мілану «десь загубився» фрагмент тексту, закралося кілька орфографічних помилок (намагатимусь уникати їх у майбутньому), а також не вдалося викласти усі фотографії, які планував. Звідси запланованих частин про церкви Мілану буде не дві, а три.
Сан-Лоренцо Маджоре
Сан-Лоренцо Маджоре – одна із трьох ранньохристиянських церков Мілану, споруджених ще за життя святого Амвросія. Спочатку вона виникла як аріанська базиліка, але при св. Амвросії була освячена за католицьким каноном. Зовні до основного корпусу прилягають вежі і куполи, через що будівля швидше нагадує фортецю, ніж храм. І справді, в 1160 р. імператор Фрідріх Барбароса використовував цю церкву в якості фортеці.
Купол базиліки – шедевр пізнього Відродження. Він найбільший у Мілані.
( Read more... )
Сан-Лоренцо Маджоре
Сан-Лоренцо Маджоре – одна із трьох ранньохристиянських церков Мілану, споруджених ще за життя святого Амвросія. Спочатку вона виникла як аріанська базиліка, але при св. Амвросії була освячена за католицьким каноном. Зовні до основного корпусу прилягають вежі і куполи, через що будівля швидше нагадує фортецю, ніж храм. І справді, в 1160 р. імператор Фрідріх Барбароса використовував цю церкву в якості фортеці.
Купол базиліки – шедевр пізнього Відродження. Він найбільший у Мілані.
( Read more... )
Церкви Мілану. Частина 1
Feb. 8th, 2016 12:12 pmТак сталося, що Мілан, у першу чергу, асоціюється для сучасного туриста із столицею моди, потім із футбольними командами «Мілану» й «Інтернаціонале» (слава, яких, однак, дещо поблякла останнім часом), а для більш обізнаних - з Ла Скала і Леонарда да Вінчі. Зовсім небагато туристів знає про те, що у Мілані знаходяться чудові храми з мистецькими шедеврами та дорогоцінними реліквіями. Знайомству з ними і був присвячений другий день нашої подорожі до Італії.
Крім літературних джерел при плануванні маршруту нам дуже допомогли пости sibeaster, alexjourba та tesoro82.
Церква Санта-Марія делле Ґраціє (Santa Maria Delle Grazie)
Прогулюючись по історичному центру Мілана, варто зайти до церкви Санта-Марія делле Ґраціє, що є одним із символів епохи Відродження. Церква була побудована на замовлення домініканських ченців в 1466-1492 рр. Первісно над проектом церкви працював Джуїнфорте Соларі - у той час провідний архітектор Мілана. Однак замовнику будівництва, Людовіко Моро, будівництво дещо не сподобалося, і він велів розібрати хори та апсиду церкви. Добудова була доручена одному з найвидатніших архітекторів епохи Відродження – Донате Браманте. Він добудовав центральну башту з багато декорованою апсидою, що надало усій церкві неповторного шарму.
( Read more... )
Крім літературних джерел при плануванні маршруту нам дуже допомогли пости sibeaster, alexjourba та tesoro82.
Церква Санта-Марія делле Ґраціє (Santa Maria Delle Grazie)
Прогулюючись по історичному центру Мілана, варто зайти до церкви Санта-Марія делле Ґраціє, що є одним із символів епохи Відродження. Церква була побудована на замовлення домініканських ченців в 1466-1492 рр. Первісно над проектом церкви працював Джуїнфорте Соларі - у той час провідний архітектор Мілана. Однак замовнику будівництва, Людовіко Моро, будівництво дещо не сподобалося, і він велів розібрати хори та апсиду церкви. Добудова була доручена одному з найвидатніших архітекторів епохи Відродження – Донате Браманте. Він добудовав центральну башту з багато декорованою апсидою, що надало усій церкві неповторного шарму.
( Read more... )
Tags:
