taras_palkov

Національна галерея Умбрії – великий музей, розташований на останньому поверсі Палацу Пріорів або міської ради. У його колекції творів мистецтва 13-19 ст. є справжні шедеври. Але не всі роботи цікаві, є серед них і посередні. Тому обмежуся лише найцікавішими (звичайно ж, на мою думку).

( Read more... )

Давнє місто Орв’єто, відоме ще з етруських часів (воно було першою столицею етрусків) є, без сумніву, одним з найживописніших міст не лише Умбрії, але й усієї Італії.
Проблема лише в тому, що усю мальовничість розташування (Орв’єто міститься на обривистому плато із ламаної вулканічної скали) можна оцінити з далекої відстані.

( Read more... )

В Італії є багато місць, пов’язаних зі св. Франциском Асізьким, який упродовж свого недовго життя не любив сидіти на місці, багато подорожував пішки, навертав, проповідував та молився. Одним із таких пам’ятних місць є маленьке селище Греччо (Ґреччо), де в місцевому скиті вперше з’явився Вертеп (італійської Презепе чи Презепіо), що тепер завдяки тому ж св. Франциску відомий у всьому християнському світі.

( Read more... )

Зі всіх сторін Ассізі добре проглядається розташований на пагорбі Ассізький замок – Рокка Маджоре. Рокка Маджоре – середньовічна цитадель значних розмірів з вежами, підйомними мостами і підземними ходами. Вважається однієї з найпотужніших і красивих оборонних споруд середньовіччя. Перший замок був споруджений тут імператором Фрідріхом Барбаросою в 1174 р. У замку кілька років свого дитинства провів майбутній імператор Священної Римської імперії Фрідріх II. До речі, він же в 1197 р. у віці трьох років був хрещений в Ассізі в тій же купелі, що і святий Франциск Ассизький.
Ще з 2010 р. дуже хотів потрапити до замку. Тим більше з нього мали би відкриватися чудові види. Тож далі попрямував туди.

( Read more... )

У цьому пості автор описує основні пам’ятки міста Сполето, критикує УГКЦ за кордоном і на власному прикладі пересвідчується, що таке «досконала радість».

Як показує досвід, у реальному житті практично не буває так, щоб Всевишнім добрі діла одразу ж винагороджувалися, а погані вчинки засуджувалися. Проте, зовсім інакше (хочете вірте, хочете – ні) відбувається в моїх поїздках-паломництвах. Тут усе настільки сконцентровано, – за один день відбувається стільки подій, що в буденному житті вистачило б на цілий тиждень, а може й більше. І от там я дуже конкретно відчував, що перебіг подій напряму залежить від поведінки. Будеш поводитися добре, наступний день буде для тебе легким, і навпаки зробив щось погане – готуйся до негараздів. Досить показовим для цього був у мене випадок у Еворі (https://taras-palkov.livejournal.com/32156.html) . Я тоді не зважився його описати, але тепер є сенс ним поділитися з читачами.


( Read more... )

Продовжуючи розповідь про свою останню подорож до Італії, зазначу, що важливий залізничний вузол Умбрії – місто Фолінйо було місцем мого базування. З нього було зручно добиратися майже у всіх необхідних мені напрямках. У планах відразу було відвідання містечка Монтефалько, розташованого вище на пагорбі за 11,5 км від Фоліньйо. Воно у першу чергу відоме фресками Гоццолі та Перуджіно в церкві св.Франциска, а також знаменитим вином «Сагрантіно».
Монтефалько не пов’язане залізницею, але туди, як запевняла інфа з інтернету кілька разів на день мали відправлятися автобуси. Оптимізму в цьому питанні додавав той факт, що кілька років тому це місто відвідав sibeaster, і хоч на коротко, та ніби без будь-яких проблем. Реальність виявилася куди гіршою – все тече, все міняється :). Як виявилося, автобус з Фоліньйо відправляється о 8.10 зранку, прибуває у Монтефалько о 8.40 і повертається назад о 9.10. Більше автобусів упродовж дня немає. Зважаючи на це, я спочатку поїздку в Монтефалько відкинув, але потім все ж наважився. Якось таки буде, в крайньому разі повернуся на таксі. Бо якось так виходило, що Ареццо, яке в 2 годинах їзди на поїзді від Фоліньйо я вже побачив, а тут треба подолати якихось мізерних 11 кілометрів. Тож вирішив і поїхав.

( Read more... )