![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Клермон-Ферран (Clermont-Ferrand) розташований на півдні центральної частини Франції. Ця столиця регіону Овернь (Auvergne) та департаменту Пюї-де-Дом (Puy-de-Dôme) виросла на схилі згаслого вулкана, на так званому Центральному Масиві, гірській гряді, на висоті понад 400 метрів над рівнем моря. Тут все незвичайно: починаючи від навколишнього пейзажу і закінчуючи подвійною назвою міста, що символізує закінчення боротьби між графами Овернськими і єпископами Клермонськими, що залишилася у століттях. Пам'ятки Клермон-Феррана включають безліч красивих особняків і важливі релігійні пам'ятники такі, як кафедральний собор і базиліка Нотр-Дам-дю-Порт, що внесена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. З історичної точки зору це місто важливе тим, що саме тут 27 листопалда 1095 року Папа Урбан ІІ оголосив про початок Першого Хрестового походу і саме в цьому місті народився видатний вчений і богослов XVII століття Блез Паскаль.
( Read more... )
Навколо Брів-ла-Гайард є багато цікавих місць для відвідин. На жаль, я відвів для цього регіону дуже мало часу — лише два неповних дні, тому багато із них я обминув своєю увагою. Можливо, ще колись буде нагода повернусь до них, а може й ні... Та одне місце тут я точно не міг залишити осторонь. Це Рокамадур — малесеньке поселення і, разом з тим, об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. А ще це одне з найвражаючих і найулюбленіших місць у Франції. Мальовничо розташований на високій вапняковій скелі, з якої відкривається мальовничий краєвид на річкову долину, Рокамадур є другим місцем за відвідуваністю у Франції після Мон Сен-Мішель. Для християн він є також місцем сили, сюди їдуть чи ідуть паломники насамперед за доторком до Божественного, зціленням та відпущенням гріхів.
( Read more... )
Сьогодні розповідь буде про три місця (і кожне із них по-своєму цікаве), які я відвідав у другий день моєї осінньої поїздки до Франції.
Але перш ніж про них розповісти повернуся в попередній день, точніше в його завершення. Прилетівши в Тулузу, й оглянувши деякі її пам'ятки, а також базиліку в Рабастенсі, я автобусом відправився на північ від столиці Окситанії в місто Брів-ла-Ґайард (фр. Brive-la-Gaillarde). Це поселення з населенням приблизно в 46 тис. мешканців є і не малим, і не великим, а ще побратимом нашого, тимчасово окупованого, Мелітополя.
( Read more... )
У сьогоднішній розповіді про Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці, що у Львові, я би хотів поєднати дві речі: описати прекрасні й таємничі мистецькі мозаїки й розписи храму та розповісти про не менш дивовижну й містичну Вірменську Літургію (вірменською - Сурб Патараг). Як вказує колишній настоятель Вірменського собору у Львові о. Тадеос Геворгян: "Складна, а разом з тим дивовижна за красою та глибиною мелізмітична вірменська церковна музика, яка виконується під час Богослужіння, нікого не залишить байдужим. У її смутку немає скорботи, а навпаки присутня особлива урочистість, що створює глибоку духовну атмостферу, яка не пригнічує людину, а налаштовує на молитовний лад".
( Read more... )
Гадаю, дійшла черга розповісти читачам про програму своєї осінньої поїздки до Франції. За аналогією до весняної поїздки і, як її продовження, спершу хотів її назвати "Тур де Франс 2", але згодом подумав, що акцент в назві допису має бути саме на паломництві. І на це є свої причини.
Двічі вирушаючи цього року до Франції, я двічі планував відвідати знамените Аббатство Сент-Фуа в Конку, з якого починається один із шляхів паломництва в Сантьяго-де-Компостелу. І двічі через складність добирання це мені не вдалося. У ході розробки поїздки я переписувався з монахом у Конку, відповідальним за прийом паломників. Представившись паломником і описавши йому мій приблизний маршрут і добирання (не піше і зовсім, зрозуміло, з Сантьяго не пов'язане), він здивував мене своїм запитанням - то Ви значить не паломник?.. На що я йому відповідів, що дивно в теперішніх часах виходить, що коли людина невіруюча йде до Сантьяго-де-Компостели (а таких тепер більшість), не відвідує Богослужінь, не сповідається, не причащається в дорозі то він, виявляється, паломник; а якщо навпаки, але без усіляких там креденсіалів, то ні. Але що ж тоді справжнє паломництво, у чому його суть?
( Read more... )
Ліон (Lyon). The best photos
Dec. 31st, 2025 04:42 pm
Моя розповідь про Ліон не умістилася в один пост, тому розбив її на дві частини. Перша із них — у попередньому посту (https://taras-palko.livejournal.com/6662.html), а друга — під катом.
( Read more... )
Ліон (Lyon). "Бандера" на Службі у росіян
Dec. 31st, 2025 03:58 pm
Ермі, пройшовши якийсь час мовчки, сказав: — Тебе анітрохи не дивує, що всі події, про які говорили сьогодні ввечері, сталися в Ліоні. — І як Дюрталь глянув на нього, продовжив: — Справа в тому, чи бачиш, що я знаю Ліон; мізки там так само темні, як тумани Рони, що завертають вулиці вранці. Мандрівникам, які люблять довгі проспекти, доглянуті газони, великі бульвари, всю тюремну архітектуру сучасних міст, він видається чудовим; але Ліон у той же час служить притулком містицизму, притулком нібито природних ідей і сумнівних прав. Там помер Вінтра, в яку втілилася, мабуть, душа пророка Іллі; там збереглися останні прихильники Наундорфу; там процвітає чаклунство, там за один луїдор напускають на людей псування! Додай, що, незважаючи на велику кількість радикалів і анархістів, це також оплот суворого військового католицизму, розсадник янсенізму, центр лицемірства та святенництва. Ліон славиться своїми ковбасами, каштанами та шовками; а також своїми церквами! На верхніх кінцях усіх його вулиць, що круто приходять в гору, стирчать церкви і монастирі, а над усім панує Нотр-Дам-де-Фурв'єр. Здалеку цей пам'ятник старовини, схожий на комод XVIII століття, перевернутий догори ніжками, але спосіб, який ще закінчать, руйнує враження. Тобі треба якось відвідати його. Там ти знаєш надзвичайну змішування ассірійського, романського, готичного і вже не якого стилю, вигадане, нагромаджене, підновлене, скріплене Боссаном, єдиним, в загалом, архітектором останнього століття, який вміє обробити нутрощі собору! Його склепіння сяють емалями та мармурами, бронзами та золотом; статуї ангелів прорізають колони, порушують зі своєю рідною грацією звичну пропорційність. Це азіатчина та варварство; це нагадує будинки, які Гюстав Моро на своїй полотні не збудував навколо Іродіаду. Жоріс-Карл Гюїсманс «Там, внизу», 1891 р.
( Read more... )
Діжон (Dijon). Колодязь Мойсея
Dec. 31st, 2025 03:49 pm
"Колодязь Мойсея», або «Колодязь пророків» (фр. Puits de Moïse, Puits des Prophètes) — архітектурно-скульптурна композиція «Голгота» — замовлення герцога Іоанна Безстрашного для картезіанського монастиря поблизу Діжона (тепер в межах міста), місця покаяння та поховань бургундських герцогів. Виконаний «Колодязь Мойсея» був в 1395—1403 роках видатним скульптором Північного Відродження XIV—XV століть бургундської школи Клаусом Слютером, його помічником і племінником Клаусом де Верве і живописцем Жаном Малуелем в незвичайному стилі, що поєднує елегантність міжнародної готики з північним «магічним реалізмом». Назва «Колодязь Мойсея» з'явилася в XIX столітті — за назвою найпотужнішої скульптури в усій групі зображених пророків. В даний час цей мистецький твір знаходиться на території колишнього монастиря (нині психіатричний шпиталь) в окремому павільйоні.
( Read more... )
Паре-ле-Моніяль — чудове бургундське містечко, відомо як своєю чудовою базилікою, що представляє собою трохи зменшену копію зруйнованого абатства Клюні, так і тим, що тут у XVII ст. зародився культ Sacré-Cœur чи Пресвятого Серця Ісусового.
( Read more... )
Другу мою подорож до Франції я, як і минулого разу, розпочав із Тулузи. Хоч у мене вже є пост присвячений Тулузі —https://taras-palkov.livejournal.com/103844.html , але як на мене, він вийшов неповним — перший раз я проґавив і не сфотографував два важливі місця. Через це довелося ще раз заїхати в центр міста і зробити коротку зупинку в столиці Окситанії.
( Read more... )
Неподалік Вавельського пагорбаа на одній з найгарніших вулиць Кракова (Канонічній) розташований історичний палац XVI ст. з довгим барвистим фасадом, який колись належав єпископу Еразму Чолці. спробуйте на те, що це найбільший палац на вулиці, мало хто з туристів зупиняється, щоб роздивитися його ближче. А дарма. Палац єпископа Еразма Чолки містить одну з найвидовищніших колекцій шедеврів мистецтва не лише Кракова, а й у всій Польщі.
( Read more... )
Чи любите ви блукати соборами, залитими блискучим світлом вітражів, торкаючись стародавньої кам'яної кладки? Тоді ми рекомендуємо собори в Лескарі та Олороні. Вони розташовані лише за 40 хвилин їзди на автомобілі. Архітектурні пам'ятки розділені горбистою сільською місцевістю Беарн, її річками та виноградниками.
( Read more... )
Сьогодні продовжимо оглядати визначні пам'ятки Кракова, а також відправимось до найдавнішого абатства Польщі, що належить отцям-бенедектинцям в Тиньцю і де я прийняв участь в Богослужіннях й зупинився на ніч.
( Read more... )
Як ви вже напевно здогадалися, ця осені я здійснив чергову мандрівку. Але перед тим, як розповідати про неї, потрібно ще завершити розповідь про свої відвідини Франції в березні цього року. Залишилося всього два пости і сьогоднішня розповідь буде стосуватися двох південнофорансових міст, кожне з яких по-своєму дуже цікаве — Дакса і По.
У Дакс я приїхав з Пуатьє пізно увечері. А наступного ранку (рано-ранісінько) вже був готовий до нових «звитягів». Але замість того, щоб відразу спрямувати в самий центр міста, де сконцентрувалася велика пам'ятка, я вирушив у зовсім протилежному напрямку.
( Read more... )
Після тривалої перерви продовжую розповідати про свої мандрівки. І на цей раз ваш уявіть пропоновану Польщу з її давньою столицею Краковом та Маріяцькою базилікою й прилягаючими до неї Суконними рядами. Окраса Маріяцької базиліки — найбільший готичний вівтар у всій Європі, присвячений Внебовзяттю Діви Марії (в латинській традиції саме так треба говорити) авторства Фейта Штосса (полонізоване ім'я — Віт Ствош). Саме про вівтар у цьому дописі найбільше йтиме мова.
( Read more... )
З Пуатьє я мав намір поїхати в Шовіньї, а з нього до абатства Сен-Савен. Поїзди туди не ходять, єдиний варіант громадським транспортом - автобуси. А от з ними то в Франції, як і в інших містах країн Західної Європи - проблеми. Мало того, що ходять вони доволі рідко, так ще й з яких точно місць і по якому графіку, якщо ти не місцевий, ну дууууууже складно розізнати. Взагалі то, інформацію про графіки рейсів можна віднайти в мережі, але так щоб це завжди були останні, актуальні для даного сезону, то з цим проблема. Пам'ятаю, як у тій же поїзді, водій автобусу який віз мене з Люрда в Люз-Сен-Совер дивувався, коли я йому показав роздруківку з графіком руху його автобусу. Тому, як наслідок в Шовіньї я заїхав, а от в Сен-Савен, попри те, що десять а може й більше разів розпитував у місцевих мешканців де зупинка і коли нарешті приїде необхідний мені автобус, який вже давно мав тут бути, ні. І от, коли я зрозумів, що в абатство Сен-Савен, яке не було вже таким бажаним до цього моменту, бо доволі гостро розкритиковане за свої середньовічні розписи в ЖЖ, я малоймовірно, що потраплю, то я туди запрагнув усіма фібрами свої душі. Так що навіть замовив туди через Uber таксі. Але й воно мене не виручило, бо не знайшлося водія, який би захотів мене туди відвезти. І тому потратив я часу в Шовіньї аж занадто багато, блукав містом кілька раз туди-сюди, вздовж одних і тих же місць, не дозволяючи собі розслабитись, як в якомусь "дежа вю" і фотографуючи одні й ті самі пам'ятки різницею тільки в тому, що за різної погоди - від похмурої по приїзді і сонячної - близько полудня. Й особливо при тому не тішачись від побаченого. Тепер ці перипетії поїздки згадую вже з гумором і з надією в той же Сен-Савен колись потрапити)
Далі буди чималенька розповідь про Шовіньї і ще дуже одне дуже цікаве місто - Ангулем, а от кому цікаве ще абатство Сен-Савен, то подам допис про нього мого друга -https://arukhlin.livejournal.com/55032.html
На фото - біля квітів хлопчик, хоч і значно молодший за мене, але теж в задумі, як і я - в очікуванні на автобус в Сен-Савен))
( Read more... )
Пуатьє (Poitiers) — одне із найстаріших міст Франції й адміністративний центр Пуату та департаменту В'єнна розташовується на висоті між двома річками, що здавна вважалося стратегічно вигідним місцем розташування. Тому тут розташувалося одне з найдавніших єпископів Франції та було домівкою наявних графів Пуатьє. Але воно також було місцем двох важливих паломниць – до Святого Іларія та до Святої Радогонди. Святий Мартин Турський , який є, мабуть, найшанованішим святим у Франції, був учнем Святого Іларія та мав міцні зв’язки з містом. Це зробило Пуатиє паломницьким місцем саме по собі, а не просто допоміжним пунктом на шляху до Сантьяго-де-Компостелі.
Дві битви біля цієї стратегічної фортеці змінили хід у всю французьку історію. Перша, 732 року, також повідомляє, як битва під Туром (щоб уникнути незначної плутаніни з іншою), призвела до перемоги франкської армії під командуванням Карла Мартеля над військовою експедицією армії Омейядського халіфату на чолі з мусульманським генералом Абд аль-Рахманом аль-Гафіки. Друга битва, 1356 року, сталася з центральних битв Столітньої війни. У ній англійці на чолі з принцом Уельським Едуардом чи як його ще називали Чорним Принцом розгромили більшу французьку королівську армію й захопили полон у короля Франції Іоанна II.
Також з 1431 року Пуатьє і в сьогоднішній день є великим університетським містом, де навчалися всесвітньо відомі діячі та мислителі, такі як Рене Декарт, Жоашен дю Белле та Франсуа Рабле. Останній вічний місто у своєму сатиричному романі «Гаргантюа і Пантагрюель», що розповідає про життя двох велетнів-ненажер, батька та сина.
Як внаслідок важливості міста в Середньовіччі тут збереглося багато цікавих пам'яток, таких як величний готичний собор Сен-П'єр 12-го століття, що споруджений в анжуйському стилі й благословенний знаменитий вітраж Розп'яття, подарований Генріхом II та Елеонорою Аквітанською. Є також чотири романські церкви – чудова Нотр-Дам-ла-Гранд у самому серці міста, базиліка Святого Іларія одразу за старими міськими стінами, але зараз оточена сучасним Пуатьє, церкви Сен-Жан-де-Монтьєрнеф та Сен-Поршер. Щоб ще більше засвідчити важливість міста, є те, що виявлено найстарішою збереженою християнською спорудою у Франції - баптистерій Сен-Жан IV століття, та надзвичайний некрополь Меровінгів під назвою Гіпоге-де-Дюн. І це ще не все, бо в Пуатиє зберігся величний палац місцевих графів (XII століття), де королева-вдова Франції та Англії Елеонора Аквітанська проводила свої так звані «Двори кохання» і де досягали випробування Жанни Д'арк.
У цьому місті мистецтва та історії, що й досі відомо в народі як «Ville aux cent clochers» («Місто ста дзвіниць») я обов’язково мусив потрапити під час мого Туру до Франції. І мені це, на щастя, успіх)
( Read more... )
Мель (фр. Melle) — невеличке містечко у регіоні Нова Аквітанія, розташоване на відстані 55 км на південний захід від Пуатьє та за 27 км на південний схід від Ніора. Певний час тут розташовувався французький монетний двір, хоча срібло там видобували ще римляни. Саме завдяки родовищам срібла, а також розташуванню містечка на паломницькому шляху святого Якова Мель завдячує наявності у ньому трьох церков XI-XII століть, оглядини яких, можна сказати, є обов'язковою зупинкою для поціновувача романського мистецтва.
( Read more... )
З великих міст Франції, крім Тулузи, у цій поїздці я ще відвідав Бордо. Але відвідав це голосно сказано, у мене на столицю Аквітанії було лише півтори години.
( Read more... )
