taras_palkov

Розумію, що пост по такій темі для людини, що багато знає про Львів викличе багато запитань і, можливо, навіть заперечень, бо у кожного є свій суб'єктивний погляд на певні речі, тим паче якщо це стосується такого завжди багатоетнічного й поліконфесійного міста, як Львів. Автор же не ставить своєю метою по вказаній темі описати все чи навіть більшість (це просто неможливо), а лише торкнутися кількох важливих для мене питань, в тому числі тих, які були іспіровані недавньою осінньою поїздкою до Румунії. Описуючи вже по приїзді колишню столицю історичної Молдови й нинішнє друге за кількістю місто в Румунії Ясси (https://taras-palkov.livejournal.com/99687.html) я дещо несподівано для себе виявив, що історія цього міста напрочуд тісно пов'язана з історією України.  І навпаки молдовани і валахи відігравали суттєву роль в історії мого рідного Львова - якщо не усього то, принаймні, його православної частини (про Георгія Боїма - колишнього угорського протестанта з теперішньої румунської Трансільванії я тут взагалі мовчу). Про цю роль я й вирішив сьогодні нагадати, а заодно й розказати про інші важливі в контексті "православного Львова" події — давні й сучасні.  Іще зазначу, що до згаданої поїздки в Румунію, навіть гадки не мав, що створю допис із такою назвою, але формувався він ніби сам-собою, за Божим провидінням.
( Read more... )

Зовсім несподівано мій пост про Комп'єнських черниць-кармеліток й мучениць часів Французського терору знайшов своє продовження (https://taras-palkov.livejournal.com/90471.html) - 15, 16 червня цього року у Львівській національній опері відбулася прем'єра "Діалогів кармеліток" Франсіса Пуленка! Уперше в Україні. Тому я теж вирішив не ловити гав, а побачити її на власні очі. І така нагода мені випала вчора  - 7 липня (четверта прем'єра цієї постановки).
( Read more... )

Богородиця Одигітрія (Провідниця в дорозі) Перша пол. XV ст. Ікона з Красова, Львівська область.

Розташований у Львові на проспекті Свободи, 20, колишній будинок Промислового Музею, потім музей Лєніна (хоч сам вождь світового пролетаріату у столиці "галицького П'ємонту" ніколи не був), тепер виконує функцію основного корпусу Національного музею імені Андрея Шептицького. Тут міститься найбільша й найповніша в Україні колекція середньовічного українського сакрального мистецтва XII-XVIII століть. Це, насамперед, ікони, а також скульптура, рукописи і стародруки, декоративна різьба, металопластика та гаптовані церковні тканини. Основу фондів склала особиста колекція Андрея Шептицького, який подарував близько 10000 предметів і утримував музей на особисті кошти. Детально про історію музею можна прочитати тут - https://photo-lviv.in.ua/budynok-na-prospekti-svobody-mytropolyt-ne-daruvav/
( Read more... )

Однією з найважливіших львівських сакральних споруд "нового" часу (після здобуття Україною незалежності) є Храм Різдва Пресвятої Богородиці, розташований у центрі Сихівського району.

( Read more... )

Я давно слідкую за сучасним сакральним українським мистецтвом; зокрема, за творчістю однієї з провідних його представниць - Люби Яцків (https://taras-palkov.livejournal.com/30982.html). Тому з нетерпінням очікував я появи мозаїк, виконаних на чолі з пані Любою в  інтер’єрі храму Софії - Премудрості Божої Українського католицького університету, конкурс на які був проведений в далекому вже тепер 2015 році. І ось, нарешті,  в 2019 році в під куполом з'явились перші мозаїки. А кілька місяців тому мозаїки прикрасили вже вівтарну частину храму. Оригінальні, чудові, захоплюючі - усі ці слова не будуть зайвими коли їх бачиш як на фото, так і вживу. Разом з тим, проте, мозаїки викликають низку богословських питань, з якими я спробую розібратися наприкінці посту.
( Read more... )

Однією з найвідоміших архітектурних пам’яток Львова а є т.зв. «Чорна кам’яниця» – чудовий приклад пізнього ренесансу (1588- 1589 рр.). З 2016 р. ця споруда була закрита на реставрацію, під яку було виділено грант Посольського фонду США – 275 тис. $. В ході реставрації ще 29 тис. $ стали внеском Львівського історичного музею, якому ця кам’яниця належить. І от реставрація майже закінчена, принаймні вже оновлено фасад і відремонтовано частину внутрішніх приміщень. Отже, чорна кам’яниця повстала у всій красі і… в трохи іншому вигляді. То ж я вирішив поділитися цієї радісною новиною з читачами livejournal і зробити це напередодні дня св. Мартина Турського, з яким ця кам’яниця безпосередньо пов’язана.


( Read more... )

На трьох стінах Головного залу колишньої Промислово-торгової палати (тепер – Львівська обласна прокуратура) фризоподібно розташовані живописні полотна, виконані одним з найкращих художників львівської сецесії – Феліксом Вигживальським.

( Read more... )

Попри те, що не встиг напередодні привітати своїх читачів із Різдвяними святами, «Христос рождається!». Саме так звучить сецесійний триптих (який мені дуже подобається) авторства одного з найкращих львівських художників першої половини XX cт. – Казимира Сіхульського ( 1879 - 1942 ) – «Гуцульська Мадонна» (1909, ЛГМ).

( Read more... )