"Гуцульська Мадонна"
Jan. 12th, 2017 02:08 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)

Попри те, що не встиг напередодні привітати своїх читачів із Різдвяними святами, «Христос рождається!». Саме так звучить сецесійний триптих (який мені дуже подобається) авторства одного з найкращих львівських художників першої половини XX cт. – Казимира Сіхульського ( 1879 - 1942 ) – «Гуцульська Мадонна» (1909, ЛГМ).

Цікаво, що це не єдиний твір художника польського походження на українську тематику. Більше того, гуцульська тематика у творчості художника навіть домінує. Як зазначає дослідник творчості Сіхульського Ярослав Кравченко (з його статтею можна ознайомитись з публікації у газеті «День» - https://day.kyiv.ua/uk/article/naprikinci-dnya/guculska-secesiya-kazimira-sihulskogo) : «У перші десятиліття ХХ ст. художник створив багато картин-полотен із гуцульського побуту. Це численні весілля, весільні походи, відхід та повернення пастухів і пастушок з полонин, психологічно-точні портрети сивоволосих мольфарів і виважено-поважних ґаздів, ніжно-ліричні й водночас граційно-еротичні образи молодих гуцулок».
Ось лише деякі із картин К.Сіхульського присвячених гуцульській тематиці:


Триптих «Квітна неділя»

«Гуцульська дружка»

«Молодий гуцул»

«Задуманий гуцул»

«Гуцульське весілля»
Ці полотна мальовано з яскравим насиченням сонячного світла та інтенсивністю колористичної гами. Тут виразно відчувається вплив мюнхенського експресіонізму.
У 1910-1930-х роках полотна Сіхульського гуцульської тематики експонувалися на виставках у Німеччині, Австрії, Італії, Голландії, Бельгії, Фінляндії, США. У цей період художник займався живописом, рисуванням карикатур, а також пробував себе в архітектурі та декоративно-ужитковому мистецтві – створив ескізи-картони килимів, вітражів та мозаїк.
Взагалі, Гуцульщина в той міжвоєнний час XX ст. наче магніт притягувала польських художників. З цієї нагоди І.Труш згадував: «Гуцульщина належить у Галичині до найпринадніших тем для малярів. …У Галичині нема, може, маляра, котрий би не подорожував по Гуцульщині і не намалював хоч би кілька студій з тієї надзвичайної країни. Найінтереснішим предметом для артистів є самі Гуцули в своїй незвичайно мальовничій одежі… Вплив Гуцульщини на Польську штуку досить значний. Деякі малярі посвячували навіть літа для студій наших ґаздів із-під Чорної Гори…».
А це твори Сіхульського, які виконані (як і «Гуцульська Мадонна»» вже у стилі (віденської) сецесії.

Плакат виставки архітектури скульптури і живопису у Львові (1910)
Сецесія на релігійну тематику -

«Ангел»


Дві частини триптиху «Поклін Трьох царів»

Проект вітражу "Благовіщення" для церкви в с. Старе Село. Він був втілений у життя в значно спрощенішому варіанті. Чому б не відтворити його сьогодні і не прикрасити ним одну з наших церков?
У 1920-1930-х роках К.Сіхульський викладав малюнок у Львівській промисловій школі.
В час німецької окупації (6 листопада 1942 р.) після тяжкої хвороби художник помер. Похований в родинному склепі Ланґнерів на Личаківському цвинтарі.
no subject
Date: 2017-01-18 09:24 pm (UTC)no subject
Date: 2017-02-01 01:09 pm (UTC)no subject
Date: 2017-01-29 05:05 pm (UTC)Я бачила цю Мадонну у Львівській картинній галереї пару років тому. Вона завершувала експозицію виставки, присвячену образу Богородиці в мистецтві. Вона мені так сподобалась, що я зацікавилась ії автором, а центральна частина триптиха деякий час була заставкою у мене на компі. Але пам,ятаю, що відмічалось, що це ескіз до мозаїкового триптиху. Цікаво, а де знаходяться ці мозаїки? І чи були вони виконані?
Шукала, як виглядає склеп Лангерів в путівнику Григорія Лупія. але не знайшла. У Вас нема фото цього склепа?
no subject
Date: 2017-02-01 01:08 pm (UTC)Бачите. наші мистецькі смаки співпадають! Я спочатку, як привітання зі святами хотів лише один триптих показати, але потім і про Сіхульського й інші його роботи трохи написав. Думаю, далеко не всі про нього знають. А він вартий того, щоб про нього інші довідались.
Мені видається. що ескіз так і не був реалізований у мозаїці.
Фото склепу не маю, але десь у мережі його бачив.