![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
taras_palkov
Галатіна (Galatina)
Основна пам’ятка Галатіни, заради якої варто заїхати до цього невеличкого провінційного містечка, це базиліка св. Катерини Олександрійської (1369-1391).
Давайте полюбуємося її західним фасадом й порталом з рельєфом «Христос серед дванадцяти апостолів».
Але основне, що вирізняє галатінську базиліку серед інших романських храмів Апулії, це чудові готичні фрески кінця 14 ст. А на півдні Італії їх не так уже й багато.
На жаль, всередині фотографувати не дозволяють і за цим ретельно слідкують. Мені все ж дещо вдалося (і то при ліміті часу у 15 хв.)…
Оскільки, в основному, довелося ховатися по кутках, то ще покажу чуже фото, яке складає загальне враження про тринавовий інтер’єр.
Гріхопадіння. Єва, до речі, пропонує Адамові не яблуко, а інжир.
Будівництво Вавилонської вежі.
Ноєв ковчег
Розп’яття
Жони-мироносиці біля гробу
Успіння Богородиці
Христос навчає у храмі
Св. Юрій
В апсиді сцени з Життя св. Катерини Олександрійської.
Зокрема мучеництво святої.
Вбивство немовлят у Вифлеємі.
Сцени з життя Христа.
При виході, звично для цієї епохи - сцени з Апокаліпсису.
Вавилонська блудниця
В Галатіні є ще й інші цікаві пам’ятки, здебільшого барокового мистецтва, які не поступаються тим, що я бачив у Лечче.
З них в першу чергу варто відзначити головний храм міста – церкву святих Петра і Павла.
та церкву Санта Марія Делла Грація.Скульптура Богоматері Вервиці саме звідти.
З Галатіною також пов’язана історія всесвітньовідомого танцю – тарантели. Виникнення танцю тут пов’язують з укусом павука тарантули. Раніше жителі Галатіни вірили, що для того, щоб зцілитися від укусу цієї комахи, необхідно до знемоги вдень і вночі, не зупиняючись, танцювати танець. Тоді отрута «виходить» разом з потом. Так з’явилась тарантела. Детальніше про це можна прочитати у Генрі В. Мортона.
Барі (Bari)
Оглянувши основні пам’ятки Саленто, я змінив точку базування з Лечче на столицю Апулії – місто Барі. Оскільки про Барі я вже писав у своїх постах про паломництво 2011 р. (https://taras-palkov.livejournal.com/9774.html і https://taras-palkov.livejournal.com/10143.html , то цього разу додам лише те, що не вдалося сфотографувати тоді.
Насамперед, на цей раз я краще оглянув саме місто і насамперед особливо виділив би гарні споруди трьох барійських театрів.
Театро Петруцеллі
Театро Маргеріта
Є у Барі ще й театр Печчіні
Ну а тепер про церкви. Базиліка св. Миколая.
На час мого приходу до храму з нього саме повиходили весільні гості з молодими. Відтак припустив, що саме цей факт може посприяти мені сфотографувати (у закритому звично трансепті) трон Ілії.
Як бачите, мені це вдалося (хоч і не в тій мірі, як хотілося).
Нагадаю, що цей мармуровий трон, який за різними версіями або безпосередньо був споруджений при абаті Ілії (тобто до 1105 р. – року його кончини), або ближче до кінця 12 ст. й названий на честь засновника базиліки. Трон тримають два сарацинських раба, а між ними злегка підставив плече паломник. На підлокітниках сидіння можна побачити зображення лева, пелікана, оленя і орла. А Архієрейські ноги спочивають на спинах двох левів.
Також більш детально вдалося сфотографувати, у порівнянні з минулим разом, ківорій Євстахія (близько 1115 р.).
Ну а тепер можна було спокійно роздивитися решту інтер’єру.
Зокрема гарну барокову стелю, що своєю пишністю нівелює строгість романіки.
Як виявилося, у порівнянні з 2011 р. срібний вівтар позбувся бюсту св. Миколая.
Він тепер разом з іншими реліквіями зберігається у спеціальній капличці.
Процесійна статуя святого. Теж є зміни. Тепер, як і годиться, св. Миколай тримає подарунки.
Далі спустимося в крипту. Ремонт вже закінчився і крипта тепер без риштувань, тож можна добре роздивитись її капітелі.
Капличка з іконостасом для православних і греко-католиків.
Сучасна ікона св. Миколая.
Мощі св. Миколая під вівтарем.
В крипті увечері була Служба Божа, на яку я потрапив після оглядин собору Сан-Сабіно.
До собору ведуть вузькі вулиці старої частини міста. Взагалі, в старомі місті легго заблукати.
Біля храму стояв прикрашений БМВ. Отже, знову весілля. Але тут довелося з півгодини погуляти, поки церемонія закінчиться.
Варто відзначити, що одяг УСІХ! весільних гостей на УСІХ! весіллях, що мені довелося бачити у Італії, був бездоганний. Причому незалежно від соціального статусу гостей... Ніякого тобі «гороху із капустою», білих шкарпеток, старомодних костюмів десяти- і двадцятирічної давнини, светрів і недоречних міні…
Собор в цілому нагадує базиліку св. Миколая. В значній мірі будувався за її зразком, як зовні, так і всередині. Освячений на честь св. Сабіна, єпископа Канозського, мощі якого були перенесені сюди в 9 ст. й знаходяться в крипті донині. Нинішній собор відносно молодий за італійськими мірками: він побудований на руїнах свого попередника після 1171 р. і освячений лише 4 жовтня 1292 р.
Собор тринавовий, і ці нави чітко виражені на фасаді: головна нава набагато вища за бічні і завершується вікном-трояндою і фронтоном.
Вікна-троянди в апулійських соборах найчастіше оточені дивовижними створіннями. Судячи по всьому, навколо вікна-троянди тут зображені дві пари псів, два леви, конячка і ще пара незрозумілих істот – щось на зразок жирафів з людськими головами.
Також традиційно для Апулії зовнішній декор дуже часто прикрашений фігурами слонів. Як на цьому вікні. Верхня ж половина вікна прикрашена людино-птицями. Швидше за все це гарпії.
Зайдемо всередину.
Амвон з 13 ст.
Ківорій над вівтарем – подібний до того, що в базиліці св. Миколая.
Цікава колона з рельєфами, інформація про яку зовсім відсутня у вікіпедії.
За вівтарем розташовується архиєпископський трон – швидше за все творіння сучасних рук. Правда, дуже ймовірно, з використанням давніх деталей.
Каноза ді Пулья (Canosa di Puglia)
В Італії стільки всього цікавого, що попри всі намагання, людина не здатна осилити все за один раз. Так і цього разу, прямуючи поїздом з Барі до Канози не було часу оглянути місце битви під Каннами, де Ганібал завдав нищівної поразки римлянам. Дуже хотілось його побачити... Але на це потрібно було би півдня. А де його взяти :)))?
Головна пам’ятка Канози – катедральний собор св. Сабіна.
Собор в Канозі збудували ще дуже і дуже давно – в кінці 7 ст. лангобарди (нагадаю, що в ньому перебували мощі цього святого до їх переїзду у Барі – див. вище). А сьогодні тут можна побачити уже те, що перебудували після катастрофічного для Каноза землетрусу 1851 р.
Інтер’єр виявився значно цікавіший, ніж те, що я бачив зовні.
Бароковий вівтар з іконою Богородиці візантійського письма.
Киворій.
Мармуровий амвон Акцептуса (11 ст.). Тут покажу лише його фрагмент.
А особливо вартий уваги дивовижний трон єпископа Урса (Ursone), виконаний майстром Ромуальдом в 1080-1089 рр.
Праворуч до собору прибудований мавзолей героя Першого Хрестового походу – Боемунда Тарентського (1054-1111), який прославився взяттям Антіохії. Саме відвідини могили лицаря були основною причиною мого приїзду в Канозу.
Мавзолей був споруджений після смерті Боемунда, між 1118 і 1120 рр.
Стиль споруди, підказаний мусульманським і візантійським Сходом, довгий час не давав спокою історикам мистецтва. Сьогодні вони зійшлися на думці, що цей пам'ятник (цілком і повністю присвячений ідеї прославлення героя хрестового походу) виконаний у візантійській техніці під впливом мистецтва ісламу. Так Еміль Берто порівнював його з «похоронними мусульманськими «тюрбо», зведеними перед мечеттю». Кажуть, що такий пам'ятник міг задумати лише латинянин, який повернувся з мусульманських земель.
Мавзолей прикрашають дві епітафії, текст яких за загальноприйнятою думкою належить самому Боемунду. Перший напис, викарбуваний в восьмикутному куполі мавзолею: «Magnanimus Sirie iacet hoc sub tegmine princesQuo nullus melior nascetur in orbe deinceps. Grecia victa quarter, pars maxima Partia mundi Ingenium et vires sensere diu Boamundi Hic acie in dena vicit virtutis abena Agmina millena, quod et urbs sapit Antiocena».
Переклад можна запропонувати наступний: «Під цим дахом покоїться благородний князь Сирії. Земля ця після нього не породила кращого чоловіка. Греція переможена чотири рази, Парфія, велика частина світу, відчувала на собі могутність і геній Боемунда. В десяти боях він підпорядкував гніту своєї доблесті тисячу армій, про що знає також місто Антіохія».
Другу епітафію містять бронзові двері.
«Unde boat mundis, quanti fuerit Boamundus, Graecia testator, Syria dinumerat. Hanc expugnavit, illam protexit ab hoste; Hinc rident Graeci, Syria, damna tua. Quod Graecus ridet, quod Syrus luget, uterqueIuste, vera tibi sit, Boamunde, salus. Vicit opes regum Boamundus opusque potentumEt meruit did nominee iure suo: Intonuit terris. Cui cum succumberet orbis, Non hominem possum dicere, nolo deum. Qui vivens studuit, ut pro Christo moreretur, Promeruit, quod ei morienti vita daretur. Hoc ergo Christi dementia conferat isti Militet ut coelis suus hic athleta fidelis. Intrans cerne fores; videas, quid scribitur; ores, Ut cello detur Boamundus ibique locetur».
«Світ реве про те, ким був Боемунд. Греція тому свідок, Сирія це пізнала. Одну він переміг, іншу захистив від ворога. Віднині греки радіють, Сирія, твоєму горю! Якщо грек сміється і якщо сирієць плаче, то з повним на те правом, нехай це, Боемунд, принесе тобі справжнє спасіння. Боемунд розтрощив армії королів і творіння володарів, він заслужив з повним правом називатися своїм ім'ям: він прогримів у всій землі! Це той, перед ким схилився весь світ, я не можу назвати його людиною і не хочу називати його богом. Той, хто все своє життя прагнув померти заради Христа, заслужив, вмираючи, того, щоб йому було даровано життя. Нехай заради цього погодиться милосердний Христос, нехай його вірний поборник служить йому в небесах. Ти, хто увійшов сюди і побачив цю браму, почуй, що тут написано, і молися, щоб небеса були для Боемунда вічним притулком».
Бронзові двері, самі по собі, теж дуже цікаві. Теж представляють собою синтез християнства й ісламу. Виготовив їх Рожер з Мельфі. Ліва стулка прикрашена трьома дисками: на верхньому збереглися сліди людської фігури, на середньому можна оцінити ручку у вигляді левової голови, нижній покритий східними декоративними завитками.
На верхньому панно правих дверей зображені два персонажа, які, ставши навколішки, здіймають руки до ще одного, поміщеного над ними персонажа, якого, на жаль, знищив час. За загальноприйнятою думкою зображені навколішках – це Боемунд і його лютий ворог Рожер Борса, зведений брат-суперник; вороги на землі примирилися (на думку автора) на небесах.
Є й інша версія, як на мене, більш правдоподібна. На думку відомого французького історика Жана Флорі, який написав про Боемунда окрему книжку, верхнє панно присвячене явлінню св. Леонарда (якого нині не видно) в тюрму, де перебували з 1001-1003 рр. Річард де Принципат і Боемунд, взяті в полон під Данішмендідою. Це знаковий момент в житті Боемунда.
Нижнє панно представляє трьох персонажів, одягнених по моді латинського Сходу початку 12 ст. і дуже схожих на попередніх героїв. На думку того ж Жана Флорі сцена на нижньому панно є логічним продовженням попередньої сцени: звільнений завдяки втручанню Бога, Боемунд усвідомлює необхідність відправитися на Захід за підкріпленнями, щоб відстояти Антіохію і Хрестовий похід, що опинилися під загрозою з боку як турок, так і греків. Боемунд зважився покинути своє князівство, довіривши його племіннику Танкреду. Боемунд в центрі тримає за руку Танкреда, трохи менш високого і більш тендітного; жестом він пояснює своєму племіннику, що довіряє йому князівство. Праворуч – Річард де Принципат, зображений в русі, жестом руки дає зрозуміти, що слід поквапитися з від'їздом на Захід, щоб набрати там сил, необхідних для порятунку князівства і хрестового походу.
Тепер зайдемо всередину, щоб подивитися на могилу лицаря.
На могильній плиті під ногами висічено лише одне слово – Боемундус…
Барлетта (Barletta)
Дорога до Канози з Барі проходить через Барлетту. Це досить велике місто за мірками Апулії, порт, залізничний вузол, пляжний курорт та інше.
Найцікавішою пам’яткою Барлетти є романська церква Санта-Марія-Маджоре.
Три портали церкви дуже цікаві.
Архівольт одного з бокових порталу.
Тут не зрозуміло хто з ким бореться.
На північно-західному куті собору бачимо лева, який більше нагадує скульптури левів південно-східної Азії, аніж європейських.
У Барлетті є ще й великий та потужний недавно відреставрований замок, заснований за часів імператора Фрідріха II і потім неодноразово перебудований.
А ще найбільша з існуючих бронзових давньоримських статуй – т.зв. Колос Барлетти. Заввишки у 5 м статуя зображає візантійського імператора, найімовірніше, Теодосія II. Статуя знаходиться на перетині головних вулиць в центрі міста, поруч з церквою Санто Сеполькро.
Попри зазначені пам’ятки, Барлетта мені мало сподобалася. На відміну від Трані.
Трані (Trani)
Трані одне з найгарніших міст Апулії. Чарівна затока міста і чарівний його собор.
Тут також можна засмагати і купатися. Але не сказав би, що відпочинок в Трані буде комфортним.
Сам собор недавно відреставрували, а от дзвіниця…. На жаль, в риштуваннях.
Собор був побудований на місці колишньої візантійської церкви Санта-Марія-делла-Скала для збереження мощей міського патрона – Миколи Прочанина, простого грецького пастушка, який помер тут по дорозі до Риму 2 червня 1094 р. На могилі мандрівника відразу ж почали відбуватися чудеса, і вже в 1098 р. він був прославлений як святий. Існує легенда, що святий приплив до Трані на дельфіні. Кажуть, що коли щороку відбувається вшанування святого у місті, то у водах поблизу теж масово можна бачити цих морських тварин.
Основні будівельні роботи по будівництву собору відбувалися в 1159-1186 рр. при єпископі Бертрані II. Датою закінчення будівництва умовно називають 1200 р. Кампаніла була зведена трохи пізніше – в 1230-1239 рр.
Біля мощей св. Миколая Прочанина й нині можна помолитися в крипті собору.
В нижній церкві (залишки Санта-Марія-делла-Скала) збереглися також цікаві фрески.
У верхній церкві ж тривало весілля. Тож її оглянути вдалося лише частково.
Проте я встиг сфотографувати як батько ввів дочку на весільну церемонію до храму :)).
Наречений же з військових, як і його товариші.
Вхід прикрашений квітами, тож хоч і деталі порталу можна розгледіти, але загальне враження змазується.
Найлегше тут було сфотографувати архівольт.
Залишились відомими імена майстрів, які працювали над цим порталом. Це були батько і син – Бернардо і Еустазіо.
Фасади містять також подібні, як у Барі (та й в цілому характерні для Апулії) декоративні елементи.
Ще один чудовий витвір мистецтва – вхідні бронзові двері, виконані майстром Барізано близько 1175 р.
Нині при вході встановлена копія, а оригінал знаходиться всередині у храмі. Покажу вам лише один фрагмент дверей, а детально можна прочитати тут - http://sibeaster.livejournal.com/226789.html.
І наостанок ще один погляд на храм (з пірсу). Дівчата, правда, вважали, що я фотографую саме їх :).
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2017-10-06 12:58 pm (UTC)Обзавидовался: это же надо столько всего интересного увидать!
Вы в Галатину на поезде FSE ездили, или тоже какой-нибудь хитрый автобус есть? А на Галлиполи, Нардо и проч. города в той стороне просто времени не хватило? Мне они по фотографиям в Вики очень глянулись...
А уж с троном Илии и киворием Евстахия как повезло! Я был уверен, что в трансепт не пускают никого и никогда...
Мавзолей Боэмунда был открыт, или же надо было вызванивать гида? Теперь понимаю, что стОило все-таки переломить себя и вытребовать себе этого неуловимого человека с ключами. Одни эпитафии чего стОят: вот это самомнение у Боэмунда!
Поздравляю! Столько увидать - это редкостнейшая удача)))
no subject
Date: 2017-10-07 08:10 am (UTC)Да, FSE. Билеты в Лечче справа от главного входа. Нардо не расссматривал, а на Галлиполи действительно времени не хватило. Меня же кроме Италии, еще много стран интересует (от Ирландии до Армении) ))). В Саленто же, кроме упомянутых Вами городов, еще две важные точки есть (ИМХО). Причем о второй я узнал уже по приезде. О ней даже Вы, как мне кажется, не знаете. По памяти название, сейчас не напишу. Разве что позднее.
В барийский трансепт действительно не пускают. Но он был открыт, поскольку там венчали молодых, а к моему приходу выносили цветы. У меня было чуть более минуты :).
Внутри храма в Канозе на меня уже ждали. Это был человек, который имеет отношение к храму. Он пробовал что-то мне рассказать о храме на итальянськом, а главное очень меня удивил, когда предложил пройти в мавзолей. Думаю, этот "пономарь" не имеет отношения к номеру телефона на объявлении.
Да с Канозой мне, в отличии от Трои, повезло. Но это был планированный успех. Я специально туда поехал в субботу. И это было лето. Но туристов там могли ждать. Так и случилось :).
Спасибо. Я думаю, что из всех смертных Вы наиболее всего можете оценить все перипетии моего путешествия и его результаты :).
no subject
Date: 2017-10-07 12:50 pm (UTC)Я по Саленто много стоящих мест наковырял благодаря, удивительное дело, Православной энциклопедии. В тамошней серии статей об Италии очень много упоминается нетривиальных памятников архитектуры и живописи, расположенных в глухих углах каблучка. Иное дело, что туда добраться трудно, а чисто теоретически я подковался. Еще бы когда-нибудь туда добраться
no subject
Date: 2017-10-08 11:22 am (UTC)Да, с транспортом там напряженка. Лучше, конечно, исследовать относительно большие города типа Галлиполи или Отранто, чем потратить целый день на поездку для обозрения остаток фресок в какой-то заброшенной пещерной церкви. К тому же не факт, что тебе еще эту самую церковь откроют.
no subject
Date: 2017-10-06 01:06 pm (UTC)no subject
Date: 2017-10-07 08:16 am (UTC)no subject
Date: 2017-10-07 08:49 am (UTC)no subject
Date: 2017-10-07 10:57 am (UTC)no subject
Date: 2017-10-06 03:01 pm (UTC)Сколько всего интересного и красивого на один пост
no subject
Date: 2017-10-06 04:36 pm (UTC)no subject
Date: 2017-10-07 08:21 am (UTC)no subject
Date: 2017-10-07 08:17 am (UTC)Скарби Апулії – 1. Галатіна – Барі – Каноза ді Пулья –
Date: 2017-10-23 10:23 am (UTC)no subject
Date: 2017-10-23 10:29 am (UTC)no subject
Date: 2017-10-23 10:42 am (UTC)no subject
Date: 2017-10-23 07:31 pm (UTC)По-перше, фрески базиліки св. Катерини Олександрійської приголомшили. І це у невеликому, провінційному містечку! Вони мені чомусь нагадали фрески Джотто в Санта Кроче, у Флоренції. І як це Вам вдалось зробити такі гарні фото? Цей синій колір...
Про Барі стільки читала, але нарешті добре побачила, де мощі Св.Миколая зберігаються. Невже можна до них прикластися?
Про Боемунда цікаво. До речі, зовсім недавно була в Стамбулі, В Айя-Софії могильна плита Єнріко Дондоли, теж з хрестоносців - абсолютно така сама, як у Боемунда.
Як цікаво Ви подорожуєте. А на якій мові з італійцями розмовляєте?
Дякую, пане Тарасе. Великий труд.
no subject
Date: 2017-10-24 09:00 am (UTC)Фрески дійсно пречудові. Шкода, що далеко не всі і більш зблизька не сфотографував. Стосовно Джотто, то Ви абсолютно праві. Тільки фахівці їх більше з тими, що в Асізі порівнюють.
До мощей св. Миколая безпосередьо прикластися не можна, лише до престолу під яким вони знаходяться.
Нічого не чув про цього хрестоносця. Було б цікаво дізнатися від Вас. Та й про Стамбул взагалі. Пишіть!!!, бо чесно кажучи я ще про рибалку знаю, а от про товари на ринку дуже мало :))).
Переважно англійською. Кілька десятків слів знаю італійською, але цього в Апуліїї було замало. Там, на відміну від інших регіонів Італії, де я бував, з англійською буквально катастрофа.
Дуже дякую!
no subject
Date: 2017-10-25 10:15 am (UTC)Дійсно: "Нам не дано предугадать, как наше слово отзовётся..." Бачите, Ваша Апулія для мене обізвалась забутими чарівними фресками Джотто та внесла в моє життя нові бажання, нові мрії.
Дякую Вам за це.
no subject
Date: 2017-10-25 11:52 am (UTC)Дякую і Вам. Хай у Вас все буде добре! Ціную Вашу дружбу.
no subject
Date: 2017-10-27 10:14 am (UTC)На жаль, побачити фото у sibeaster не можу, я Вам вже про це писала. Знайомих фахівців не маю. Треба нести ноутбук кудись. А це все - гроші...Кожен раз відкладаю цю процедуру до наступної пенсії. Але відчуваю, що вже край. Півленти своїх друзів не можу дивитись. А зима близько...
no subject
Date: 2017-10-23 07:37 pm (UTC)Теж саме у uchitelj.
Щось додатково робили?
no subject
Date: 2017-10-24 09:16 am (UTC)no subject
Date: 2017-10-25 10:16 am (UTC)no subject
Date: 2017-10-25 11:41 am (UTC)Каноза-ди-Пулья, Собор Сан-Сабино
Date: 2017-10-29 06:04 pm (UTC)Каноза-ди-Пулья, Собор Сан-Сабино и мавзолей Боэмунда,
Date: 2017-11-04 05:38 am (UTC)no subject
Date: 2017-11-07 10:23 am (UTC)Собор Сан-Сабино и мавзолей Боэмунда, Каноза-ди-Пулья,
Date: 2017-11-16 01:53 pm (UTC)Веноза - часть 4. Церковь Сантиссима-Тринита (начало)
Date: 2018-11-23 04:00 am (UTC)