Золота Баварія - 1
Dec. 10th, 2018 03:36 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
taras_palkov
5 років тому відбулась моя подорож до Баварії. Уже давно я збирався описати її, але все якось «не доходили руки». І ось, як то кажуть, нарешті цей день настав :).
Оскільки ця подія мала місце восени, три частини розповіді будуть іти під заголовком «Золота осінь». Дуже детально все розписувати не буду, обмежусь лише «мазками», бо: 1) подорожував я тоді в складі групи, а відтак змушений був підлаштовуватися до усіх; 2) фотографував я тоді старою камерою, через що усі фото інтер’єрів (щоб отримати якийсь пристойний результат) довелося робити на штативі, а це зовсім було не просто і потребувало часу; 3) мистецтвом і архітектурою я тоді цікавився, але, все ж, менше, ніж тепер і в той час навіть не міг собі уявити, що ці фото з поїздки знадобляться мені колись для постів у livejournal і 4) різних міст і місць ми побачили досить багато, тому якщо детально все описувати, то може і 10 постів не вистарчити :).
Отже, до вашої уваги перша частина розповіді. Вона буде про три перші місця з поїздки: Фірценхайліген, Бамберг і Вюрцбург.
Фірценхайліген (Vierzehnheiligen)
Одне із архітектурних чудес Німеччини – велика паломницька церква Фірценхайліген (Чотирнадцяти святих), що стоїть на схилі пагорба в красивій долині біля верхів’я Майну. Споруджена в стилі рококо за проектом одного з найдивовижніших архітекторів ХVІІІ ст. – Бальтазара Ноймана.
Подаю тут перше фото з мережі, бо на час нашої поїздки уся церква зовні була в риштуваннях.
Всередині простір церкви здається не стільки творінням архітектури, скільки нутрощами якогось коралового рифу. Нагадаю, що основним орнаментальним мотивом рококо є морська раковину (від французького «rocaille»).
Фото з вікіпедії.
У самому центрі храму знаходиться т.зв. вівтар Милосердя, у якому в повній мірі відобразився багатий фантазією світ рококо.
Фото з вікіпедії.
Вівтар знаходиться на тому місці, де в 1445 р. простому пастуху Герману Лейхту було видіння 14 святих на чолі з Дитятком Ісусом. Тому й сам вівтар прикрашений зображеннями чотирнадцяти святих та оточений огорожею у формі серця.
Один із святих, що тримає в руках свою голову – св. Діонсій (чи св.Денис).
«Святая святих» вівтаря.
Бамберг (Bamberg)
Бамберг – місто в Баварії над р. Реґніц. У Бамберзі є багато цікавих пам’яток, відтак місто у 1993 р. було включене до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Варто також відзначити, що Бамберг – одне з небагатьох старовинних міст Німеччини, яке уціліло під час Другої світової війни.
Найцікавіша пам’ятка Бамберга – це його Кафедральний собор (XI, XIII ст.) (другий за розмірами храм у романському стилі в усій Німеччині). У соборі знаходиться могила Климента II – єдиного Папи Римського, похованого на північ від Альп.
На жаль, собор, як і церква в Фірценхайлігені, був увесь в риштуваннях. Тому фото з вікіпедії.
а хто хоче розглянути все детально, може заглянути сюди https://uchitelj.livejournal.com/1006015.html, і - https://uchitelj.livejournal.com/1009518.html.
Я ж покажу лише деякі з тих мистецьких речей в інтер’єрі, які мені сподобались найбільше. Насамперед скульптуру Бамберзького вершника – найвідоміший мистецький твір Бамберга.
Вершник створений у 1235 р. невідомим майстром. Невідомо також, кого уособлює цей вершник. «В нарядной одежде, без оружия, высоко подняв голову и натянув поводья, он вьезжает в святыню, останавливается и словно ищет издали взглядом главный алтарь западной апсиды. Эта фигура ныне говорит нам о царственном достоинстве каждого человека» – так говориться про вершника в дуже добре підготовленому буклеті по собору.
І далі там же: «Кто ты? Почему ты остановился? Куда ты воззрел? Этого мы не знаем. Но ты наполнен высокого достоинства царственный всадник, царственный человек. Мы все призваны быть царями: Человек, помни Свое достоинство».
«…Быть человеком – высочайшая честь ребенку и старику, слабому и сильному, жертве и палачу, умирающему и полному жизни, каждому воздай честь – и себе самому».
Вівтар Марії відомого майстра Фейта Штоса.
В інтер’єрі я би ще виділив картини Хресної дороги, створені Феліксом Баумхауером у 1922 р. Ніхто про них майже не згадує, але мені видається вони варті того, щоб їх показати.
Картини були написані під враженням трагічних подій Першої світової війни. Минуло 17 років і все почалось знову…
Ще одна візитівка Бамберга – Стара ратуша, що займає маленький острів на ріці Регніц. Фото в наш дощовий день
і на контрасті в сонячну погоду з вікіпедії.
В центрі міста у цьому вузькому будиночку з двома вікнами на кожному поверсі знаходиться дім-музей Е.Т.А.Гофмана , де відомий письменник прожив з 1009 по 1813 р. і написав низку своїх творів.
Пам'ятник Гофману знаходиться поруч.
Хресна дорога в Бамберзі, у вигляді серії рельєфів. Це найстаріша збережена Хресна дорога в Німеччини з 1503 р. У цей рік лицар Генріх Маршальк, повернувшись з паломницької поїздки в Єрусалим, вирішив відтворити в рідному місті єрусалимську «Via dolorosa».
Розп'яття в одній із церков з 1520-1530 рр.
Найбільш помітний в Бамберзі монастир Міхельсберг, що належав ордену бенедиктинців. Розташований він на однойменному пагорбі Міхельсберг.
Монастирська церква славиться розписами стелі. Там є зображення майже 600 видів рослин, у тому числі й таких екзотичних на той час як ананас, бавовна, гранат, тютюн. Цей своєрідний «гербарій на стелі» був створений близько 1617 р. Але на жаль, ми туди не потрапили через реставраційні роботи.
Зате продегустували місцево пиво. Взагалі Бамберг вважається світовою столицею пивоваріння. Зараз в Бамберзі і передмістях працює 68 пивоварень, а в самому місті з населенням в 70 тисяч чоловік їз налічується 11, при десяти розташованих поруч кнайпахх, і в кожної пивоварні варять свої унікальні сорти. Те яке ми попробували на пивоварні Шленкерли (Schlenkerla), це т.зв. Бамберзьке раухбір (Bamberger Rauchbier), тобто Копчене пиво. Воно відомо далеко за межами Німеччини.
Шестикутна зірка - на емблемі пивоварні немає зв’язку з Ізраїлем. Така зірка часто і в наш час прикрашає пивні і логотипи німецьких броварень. Втім, цей знак відбувається ще від алхіміків, які в поєднанні двох трикутників бачили з'єднання води і вогню, в середовищі яких народжується пиво.
Вюрцбург (Würzburg)
Фото панорами міста з вікіпедії.
Від 1030 р. і до закінчення Наполеонівських воєн Вюрцбург належав єпископам, що носили також титул франконских герцогів, а відтак мало право вести ринкову торгівлю, карбувати монету і стягувати митний збір. Після 500 років прожитих в фортеці Марієнберг на західному березі р. Майн, князі-єпископи потребували нових просторих приміщень. Проект нового розкішного палацу вони заказали вже загаданому по будівництву в Фірценхайлігені Балтазару Нойману. Збудована ним резиденція (1719-1744 рр.) стала архітектурним шедевр пізнього європейського бароко на рівні з віденським палацом Шенбрунн і паризьким Версалем. У 1981 р. ЮНЕСКО включила Вюрцбургський палац-єпископів в Список Всесвітньої спадщини.
У Палаці-Резиденції є розкішні покої, призначені для імператора Священної Римської імперії під час його перебування в Вюрцбурзі, зокрема Імператорський зал, дивовижене творіння майстера-ліпнини Антоніо Боссі і художника Тьєполо.
Джованні Баттіста Тьєполо також прикрасив парадні сходи палацу найбільшою стельової фрескою в світі!
Розташована з північного боку Ринковій площі каплиця Богоматері стоїть там, де раніше була синагога. У 1347 р. в Вюрцбурзі почалася епідемія чуми. Налякані жителі звинуватили євреїв в поширенні хвороби, і в місті почалися страшні погроми, піком яких стало руйнування синагоги, а на місці божниці поставили дерев'яну каплицю Богоматері, згодом замінивши її на кам’яну.
Хоча за своїми розмірами каплиця Богоматері цілком може претендувати на те, щоб називатися церквою, за нею збереглося колишній статус, багато в чому через відсутність трансепту.
В оформленні південного порталу каплиці брав участь видатний майстерскульпутри Тільман Ріменшнайдер.
Для відкосів порталу він виконав свої знамениті фігури Адама і Єви (фото з вікіпедії), оригінали яких зараз перебувають в Франконському музеї у фортеці Марієнберг.
Про інші роботи майстра у тому ж музеї можна почитати і подивитись в пості мого шановного друга Єлєни Яковлєвни - https://elenajakovlevna.livejournal.com/14156.html
Ще одні шедеври великого скульптора вся творча діяльність якого тісно пов'язана з Вюрцбургом, можна побачити в місцевому римо-католицькому кафедральний соборі святого Киліана. Це надгробні пам’ятники пам'ятники князям-єпископам Рудольфу фон Шеренбергу і Лоренцу фон Бібра.
Фото з вікіпедії.
У безпосередній близькості від Кафедрального собору знаходиться колегіальна церква Ноймюнстер. Її поява на цьому місці тісно пов'язана з ім'ям святого Киліана - апостола Франконії. Киліан не дуже популярне ім’я, але саме в честь цього святого назвали сучасного зірку французького футболу Кіліана Мбаппе. Сам же св. Кіліан був ірландцем або шотландцем, який в VII ст. прийшов разом з 11 товаришами в Баден і Баварію для проповіді Євангелія з благословення Папи Римського Конона, що поставив його на єпископа. Вважається, що саме на місці нинішньої церкви святий Кіліан і два його супутника прийняли мученицьку смерть. Тому в 8 ст. Вюрцбурзький єпископ Мегінгард повелів звести тут мартирій в пам'ять про святих мучеників, а згодом тут постала церква в якій аж до другої половини 20 ст. зберігалися мощі святого Киліана. Нині вони знаходяться в Кафедральному соборі.
Фото головного вівтаря церкви Ноймюнстер. Перед ним погруддя св.Киліана та двох інших вюрцбурзьких мучеників.
Крипта Ноймюнстера.
Кам’яний міст Алте Майнбрюкке датується 1133 р., хоча через розливи, оледеніння та інші негаразди його неодноразово відновлювали. В 18 ст. міст прикрасили бароковими скульптурами єпископів і святих.
З іншого боку р. Майн міст виглядає так (фото з вікіпедії).
Проходячи по мосту, зверніть увагу на шлюзи, які дозволяють навіть великим баржам пройти через плотину каналу Рейн-Майн-Дунай.
Фортеця Марієнберг на другому березі ріки.
І останнє фото з вікіпедії на фотрецю і міст.
Далі буде :).
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2018-12-10 01:52 pm (UTC)Красота - и барокко, и романика, и готика. Особенно удивила красная церковь.
И природа прекрасна.
Жду продолжения.
no subject
Date: 2018-12-10 01:57 pm (UTC)no subject
Date: 2018-12-10 01:59 pm (UTC)no subject
Date: 2018-12-10 03:08 pm (UTC)Золота Баварія - 1
Date: 2018-12-10 01:52 pm (UTC)no subject
Date: 2018-12-10 02:43 pm (UTC)no subject
Date: 2018-12-10 03:04 pm (UTC)no subject
Date: 2018-12-10 03:43 pm (UTC)no subject
Date: 2018-12-10 04:23 pm (UTC)no subject
Date: 2018-12-10 05:08 pm (UTC)Сколько всего прекрасного в одном посте!
no subject
Date: 2018-12-10 06:24 pm (UTC)no subject
Date: 2018-12-11 06:38 pm (UTC)P.S. Вюрцбург, в отличие от Бамберга, был во время войны практически полностью разрушен бомбардировками союзников; но его, к счастью, бережно отстроили.
no subject
Date: 2018-12-11 06:38 pm (UTC)no subject
Date: 2018-12-12 01:37 pm (UTC)Большое спасибо!
no subject
Date: 2018-12-15 11:30 am (UTC)Бамберзького вершника десь бачила. Мабуть це було в Пушкінському музеї, в Москві. Звичайно, то була копія, але я її дуже запам,ятала, тому що вершник мені дуже сподобався. А тут, у Вас, - ніби зустрілась зі старим знайомим.
Фото червоної каплиці Богоматері на синьому фоні зовсім зачарувало, Як і фото алеї в Вюрцбурзі. Навіть почула, як листя під ногами шарудять. А міст Алте Майнбрюкке зовсім, як Карлов міст в Празі. Пошукала - скульптори різні...
Дякую. Отримала задоволення.
no subject
Date: 2018-12-16 01:55 pm (UTC)Фото може занадто в фотошопі підтягнув, може треба трохи яскравість поправити. Але осінню, якщо сонце, то дуже все гарно виглядає. І алея теж :).
Стосовно моста у Вюрцбурзі, то я коли по ньому прогулювався теж з Карловим мостом у Празі порівнював. Все ж у Празі кращий. До речі у наступному пості буде ще одна робота того архітектора, що спорудив собор св. Віта і Карлів міст у Празі.
Бачив Ваш пост, але не ще не дочитав. Пишу свій і ніяк не можу закінчити. Навіть дрібні огріхи цього посту не маю часу поправити. В понеділок дамся чути :).
Радий, що Ви знову в ЖЖ :). Дуже дякую!