![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
taras_palkov
Беневенто у всіх відношення цікаве місто. Зокрема, ваблять історичні та архітектурні пам’ятки, а саме місто розташоване у мальовничій гірській місцевості. Проте туриста з Неаполітанської затоки сюди не затягнеш. Він якщо й відірветься від моря, то у першу чергу поїде в Помпеї або в Амальфі, у другу – ще кудись, адже обирати куди поїхати в Кампанії є з чого. А Беневенто, що розташоване в горах приблизно на рівній відстані між Тіренським і Адріатичним морями, для нього справжня глухомань. І підтвердженням цьому є кількість постів в ЖЖ. «Редкая птица долетит до середины Днипра». Ну, хіба така як sibeaster. І все…
А була ж колись в Беневенто своя славна історія. Жили тут до римського панування самніти, які підтримували Пірра і Ганнібала в їхній боротьбі проти Риму. Проте були вони майже повністю винищені римським полководцем Суллою у I ст. до Р.Х. А будучи вже римською колонією, Беневентум (так тоді називалося місто) процвітав і вважався одним з найбагатших міст Італії. Від того періоду до наших днів дійшли фрагменти численних споруд, а також Арка Траяна, побудована в 114 р. – одне з найбільш збережених давньоримських творінь в Кампанії. Деякі ж знайдені в Беневенто античні скульптури нині зберігаються в Британському музеї.
Вже в 576 р. від Р.Х. місто було центром могутнього лангобардского герцогства, яке існувало тут до 773 р. Згодом лангобардів змінили франки, на їх місце прийшли германці, яких у 1077 р. витіснили нормани. Але вже чотири роки по тому місто стало частиною папських володінь – Священний Престол правив тут протягом семи з лишком століть. Тільки в 1806 р. Наполеон подарував Беневенто своєму міністру Талейрану, який, правда, так ніколи і не побував у своєму «королівстві». У 1860 р. місто увійшло до складу вже об'єднаної Італії.
А ще в битві при Беневенто - 26 лютого 1266 р. поклав свою голову славний Манфред Сицилійський. Прочитати про цю битву і заодно поплакати на гіркою долею сина Фрідріха ІІ можна прочитавши пост згаданого вище мого друга - https://sibeaster.livejournal.com/108700.html
Перша примітна споруда, яку я побачив у місті вежа - залишок Каструм ветум, лангобардської фортеці VIII-XI ст., яку тепер називають Рокка деї Ретторі (Rocca dei Rettori), тобто буквально "Скеля Ректорів") оскільки тут жили папські намісники - ректори.
До вежі з часом прибудували більш зручніший для проживання палац – на фото це жовта споруда.
А це стародавні римські надгробки, які хитрі беневентанці використовували для облицювання стін вежі.
Біля самої вежі розташована кілька цікавих пам’ятників.
Імператору Траяну.
На високому постаменті леву з (1640 р.), що уособлює алегорію пильності і величі.
І пам’ятники загиблим у з 1926 р, виконаний скульптором Публієм Морбідуччі в 1926 р.
Памятники І світовій війні люблю розглядати, бо їх на теренах колишнього СРСРу майже немає. Особливо разюче це виглядає на контрасті вшанування подій вже наступної війни.
Якщо ж пройти повз Каструм Новум направо, то потрапиш в садок на обриві, з якого можна подивитися на околиці. Беневенто розташований в долині, а кругом його обступають гори. Красиво! І чому сюди не їдуть туристи? :))
Найвідомішою ж церквою Беневенто є Санта Софія - кругла лангобардська будова з 8-го ст, внесене в список об'єктів Всесвітньої Культурної Спадщини ЮНЕСКО під назвою «Лонгобарди в Італії: місця влади».
Фасад церкви, на жаль в пізніші часи був перебудований. Перед храмом знаходиться фонтан з 1809 р., прикрашений єгипетським обеліском з левами.
Автентичну стіну церкви краще глянути з південного боку.
Також якимось дивом зберігся в люнеті барельєф з 13 ст.
До церкви прибудували в середні віки бенедиктинський монастир, клуатр якого я показував в минулому пості. Сам монастир нині перетворений в музей (Museo del Sannio). Про нього в кінці розповіді.
Церква Св. Софія - одна з найважливіших церков Лангобардії Малої, яка дійшла до наших днів.
Її інтер’єр особливо виділяється своєю оригінальною зіркою (правильним шестикутником під куполом) і незвичайним розташуванням стовпів і колон.
Цікаво, що відносно недавно відновлюючи апсиди, реставратори натрапили на фрагменти лангобардсього живопису з 8 ст. Колись такі фрески покривали всі стіни Санта-Софії, зараз же від них залишилося зовсім мало…
Ось сюжети тих фресок, які нині можна побачити:
Благовіщення Захарії.
Благовіщення Богородиці і Зустріч Марії та Єлизавети
Трохи далі по корсо Гарібальді стоїть базиліка Сан-Бартоломео, під вівтарем якої, як вважають, покояться мощі апостола Бартоломія (Варфоломія) – покровителя міста. Попри те, що я прийшов до храму у час сієсти, все ж він був зачинений. І помолитися у ньому я так і не зміг.
Натомість потрапив до ще одного важливого релігійного місця у Беневенто - Базиліки Мадонни делле Грація. На фото вкінці вулиці.
Щоправда з точки зору мистецтва, нічого особливо ця церква не представляє, тому тут викладати її фото не вважаю за доцільне. Краще покажу тут досить незвичну для цих місць скульптуру - давньоєгипетського Бика Апіса, який стоїть нині на початку проспекту Сан - Лоренцо, що веде до церкви Мадонна делле Граціє .
Ще одна варта уваги сакральна пам’ятка Беневенто - місцевий Собор Святої Марії де Епіскопіо (Дуомо).
Він би був ще більш вартий уваги, якби не авіація союзників і як наслідок від первісного романського вигляду храму залишились лише фасад з кінця XIII ст. і готична дзвіниця.
Собор відбудували з нуля в 1950-1960 рр., 1960-1965 роки пішли на його обробку 28 червня 1965 року тут відновилися богослужіння, а освячений він був тільки в 1987 р.
Тут, як на Рокка деї Ретторі, на дзвіниці собору для облицювання стін використано стародавні надгробки.
А також цікаві, хоч і в більшості пошкоджені, романські скульптури на західній стіні
і дзвіниці.
Цікавий також головний портал і три вікна-розетки.
Іншим важливим свідченням старого собору є бронзові двері з 12 ст., що складається з 72 панелей з барельєфами.
43 з цих панелей уверху дверей розповідають історію Христа.
25 панелей нижче зображують митрополита-архієпископа Беневенто і двадцяти чотирьох місцевих єпископів-суфрганів, які керували місцевою єпархією в період12-13 ст.
Нарешті, в 4 панелях посередині розташовані голови левів з кільцями.
Дивні леви, чи не так?
І тепер найголовніша пам’ятка Беневенто – Арка Траяна. Це не тільки найбільший пам'ятник міста, але й один з кращих зразків мистецтва часів імператора Траяна і найкраще збережена арка зі всіх арок часів Римської імперії.
Аркас являє собою кам'яну скульптуру, що досягає 15 метрів у висоту, на кожній зі сторін невеликі колони і вапнякові блоки і фризи. Вся поверхня прикрашена кам'яними фігурами і написами, а також ілюстраціями римських битв. Скульптурна робота виконана настільки витончено, що від побаченого просто захоплює дух - немов це все намальовано на папері. Багато мандрівники порівнюють кам'яну легенду з тріумфальною аркою в Парижі, проте у Арки Траяна своя культова історія, яка робить її неперевершеною перлиною античного куточка Італії.
Арка була побудована в 114-117 роках від Р.Х. на честь імператора Траяна та з нагоди відкриття дороги Траяна, тобто частини Апієвої дороги від Беневенто до Бріндізі. При лангобардах арка стала частиною міських стін і отримала назву Золотих воріт (Porta Aurea).
Уверху Арки можна прочитати напис: "Імператор, Цезар, Божественного Нерви син Нерва Траян, великий Август, Німецький, дакско, Великий Понтифік, 18-кратний Трибун, Імператор, Консул, Батько Вітчизни ..." і т.п.
Нижче на невеликому фризі арки (єдиний повністю збережений римський фриз) показано тріумф Траяна після війни з даками, що закінчилася в 106 р. від Р.Х. повною перемогою римлян.
Імператор Траяна легко впізнати. Підказко є також пам'ятник імператору, який я показав вище.
Ще інші барельєфи.
На завершення розповвіді про Беневенто покажу вам найбільш цікаві, на мій погляд, експонати Музею Санніо.
На вході вас зустрічає воїн з епохи лангобардів.
Надгробок з часів раннього християнства.
Поховальний напис з могили Тимотея 492 від. Р.Х.
Мармурова плита з 7-8 ст., де зображено як два павичі п’ють воду з басейну.
Надгробна плита з написам гебрейською мовою часів середньовіччя.
Плита з пресвітерію 8-9 ст.
Фрагмент парапету з амвону 11 ст.
Розп’яття з 15 ст.
Мадонна з ангелами. Якопо делла Піла, 1471-1502. Мармур
«Останє мирування», чи точніше «Єлеєпомазання». І череп на стіні. Робота Ніколи Сільвестрі.
Чудова скульптура «Хліб і робота» Емануель Паджіано. Хліб, придивіться, є у кошичку.
Портрер дружини виконаний Гаетано де Мартіні.
Ще один портрет жінки. Робота Фдедері Мадареллі
«Маленький бал». Джованні Понтічеллі. Слава Богу, ляльками барбі ще тоді діти не бавилися.
Надгробна плита лицаря чиє ім’я нікому нічого не скаже з 14 ст. Сам би від такого надгробку не відмовився.
А цей рельєф "Розп'яття", наскільки я зрозумів з донатором, роботи Ніколи Монтефорте (14 ст.) походить із Дуомо.
«Самнітська мати» Фріда Лауреті Чілетті.
На зворотньому шляху до Неаполя наш автобус здійснив зовсім коротку зупинку в Монтезаркьо (Montesarchio),
де мою увагу привернув замок на горі. Фото з автобуса вдалося зробити лише таке.
А вже пізніше в мережі я подивився, що собою являє це поселення (фото з http://terredicampania.it/reportage-in-campania/montesarchio-antica-caudium-terra-di-vino/15/03/2019/ і http://www.paesaggioitaliano.eu/campania/montesarchio)
і ще раз переконався, що в тій Італії є ще стільки всього цікавого і незвіданого.
Дякую за увагу!
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2019-06-04 03:58 pm (UTC)no subject
Date: 2019-06-04 04:06 pm (UTC)no subject
Date: 2019-06-04 04:12 pm (UTC)no subject
Date: 2019-06-04 05:59 pm (UTC)no subject
Date: 2019-06-04 08:05 pm (UTC)no subject
Date: 2019-06-04 06:23 pm (UTC)Фрески замечательные - жаль мало сохранилось. И арка конечно хороша и скульптура хлеб и робота тоже понравилась.
no subject
Date: 2019-06-04 08:07 pm (UTC)no subject
Date: 2019-06-04 06:34 pm (UTC)no subject
Date: 2019-06-04 08:09 pm (UTC)no subject
Date: 2019-06-04 07:03 pm (UTC)Туристов в Беневенто нет, в том числе, потому что там нет ни одной гостиницы (по крайней мере, на Букинге). Поэтому-то я и поглядываю хищно на Казерту как возможную базу для вылазок в разные стороны. Вон Сесса Аурунка какая интересная оказалась, судя по Вашим рассказам. А ведь еще есть новая Капуя, Алифе, Монтелла, собор в Кальви Веккья...В общем, дайте мне год отпуска и разумную сумму (я очень скромен в смысле гостиниц и питания), и я бы все это облазил ножками)))
no subject
Date: 2019-06-04 08:17 pm (UTC)Идея мне Ваша с хождением нравиться. Я даже представил себе как Вьі с посохом почти по всей Кампании перемещаетесь. Ведь историю Вашего юзерпика я расшифровал совсем недавно :)
Неудивительно, что в Вьі в потемках не все увидели.
no subject
Date: 2019-06-04 07:37 pm (UTC)Learn more about LiveJournal Ratings in FAQ (https://www.dreamwidth.org/support/faqbrowse?faqid=303).
no subject
Date: 2019-06-04 09:34 pm (UTC)no subject
Date: 2019-06-05 04:12 pm (UTC)no subject
Date: 2019-06-05 05:02 am (UTC)no subject
Date: 2019-06-05 04:20 pm (UTC)no subject
Date: 2019-06-05 05:03 pm (UTC)no subject
Date: 2019-06-05 06:32 pm (UTC)no subject
Date: 2019-06-05 06:37 pm (UTC)no subject
Date: 2019-06-05 06:40 pm (UTC)no subject
Date: 2019-06-05 06:45 pm (UTC)Арка Траяна, Беневенто, Италия
Date: 2019-06-05 05:11 pm (UTC)