Ассізі (Assisi) - 1

[taras_palkov]

Ассізі (Асиж) – релігійний, культурний та історико-художній центр світового значення, занесений до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Саме тут народився і провів більшу частину свого життя св. Франциск – покровитель Італії і всесвітньо визнаний символ миру. Донині в цьому невеликому містечку, розташованому біля схилу гори Монте Субазіо (Monte Subasio), все так чи інакше нагадує про цього Святого.


Це було моє друге відвідання Ассізі. Вперше я побував на батьківщині св. Франциска у 2010 р. Подорож тоді була організована паломницьким центром «Рафаїл», який в той час саме налагоджував свою роботу. Тоді на оглядини старої частини Ассізі нам було відведено 2 години. «Можете або піти подивитися базиліку, або поїсти, або подивитися місто», – так нам було повідомлено. Неважко здогадатись, що Ассізі я тоді майже не побачив. Тож зовсім не дивно, що в теперішній подорожі Умбрією місто св. Франциска знову було у моїй програмі.

Готуючись до подорожі, я продивився старі книжки про св. Франциска і прочитав ще нові. Думаю є сенс їх показати, – може комусь і пригодиться.
Перш за все треба згадати два першоджерела. Це «Твори Богоносного Франциска з Асижу, серфимського отця», де зібрана вся літературна спадщина св. Франициска.



Ще один хрестоматійний твір – «Квіти св. Франциска». Це збірка витягів з різних робіт, що складається з 53 коротких розділів, які розповідають про життя Франциска Асизького. Твір цей був написаний в кінці XIV ст.



Все ж, на мою думку, знайомитись з постаттю св. Франциска сучасному читачу найкраще з книги Марії Стікко «Святий Франциск з Асижу». Ця пізнавальна книга читається досить легко.



Для інтелектуального кола читачів дуже раджу Честертона К. Ґільберта. Чудова, можна навіть сказати блискуче написана книга «Святий Франциск Асизький».




Несподівані моменти, в т.ч. й мистецькі, привідкриє ще одна книжка про св. Франциска, написана уже іншим інтелектуалом – Жульєном Ґріном. У дорослому віці Ґрін прийняв католицизм, але світогляд автора загалом досить своєрідний. Тому з окремими думками можна посперечатися, але, в цілому, прочитати цю книжку варто.



Св. Бонавентура «ЖИТТЯ СВ. ФРАНЦИСКА АСИЗЬКОГО».Книга написана одним знаменитим францисканським святим про іншого знаменитиго  францисканського святого. Що тут ще можна додати?...



Дуже добра книжка, яка розповідає як розвивалися монаші згромадження, які беруть свої витоки від св. Франциска з Асізі, написана іспанським отцем-францисканцем – Лазаро Іріарте.



В доповнення до історії францисканізму ще скажу, що нині існують й наші рідні греко-католицькі франицсканці. Кого цікавить, може глянути тут - . https://www.ofmbizant.com.ua/

Фільмів про св. Франциска теж достатньо, але з них можу порекомендувати лише один – «Франциск, менестрель Божий» (італ. Francesco, giullare di Dio). Це італійський фільм-драма 1950 р., поставлена режисером Роберто Росселліні.



А тепер безпосередньо про місто. Цього разу Ассізі, у порівнянні з 2010 р., мені сподобався значно менше. Великі натовпи людей, серед них багато паломників, але «християнського духу» насправді мало. З Меджугор’є не порівняєш.
Ассізі, як я вже згадував розташований біля схилу гори Монте Субазіо і при цьому розташування міста дуже мальовниче (панорамні фото будуть нижче), але від залізничної станції треба долати майже 5 км вгору. Легше долати цей шлях за допомогою автобуса, що я й зробив. Поки чекав на свій автобус під’їхав інший – на Рівоторто, ще одне місце пов’язана з св. Франциском і розташоване за 9 км від Асізі. Якби мені не хотілося поєднати все за один день, здоровий глузд все ж переміг і я туди не поїхав. А кому цікаво, як виглядало місце першого осідку францисканців може заглянути сюди - https://j-j-j.livejournal.com/346368.html . Щоправда фото звідти зможуть побачити лише ті, хто «дружить» із яндексом.

А перше місце яке я відвідав в Старомі місті це місцевий собор Сан-Руфіно.



По дорозі з кінцевої зупинки автобуса на пьяцца Маттеотті ще зробив фото замку.



Так собор виглядає зі сходу.



Купол XVI ст., що височіє над апсидою XII ст.



Собор Сан-Руфіно почали будувати в 1140 р. (є напис на одній зі стін з датою). Головний вівтар ще споруджуваного храму був освячений в 1228 р. папою Григорієм IX (він приїхав в місто для канонізації св. Франциска), а завершений собор освятив 1253 року Інокентій IV. У 1571-1588 рр. собор перебудовували, так що його інтер'єр став малоцікавим, Але, на щастя, романський фасад зберігся повністю.

Другий ярус прикрашений трьома вікнами - трояндами. Головна троянда оточена символами євангелістів, а знизу її підтримують три каріатиди, що символізують Старий Заповіт.



Збоку зверніть увагу на вовчицю.



Карниз з безліччю тварин голів, а над  нам рядочком бестіарій.





Нижня частина собору, яка складається з трьох полів, де наявні три портали у формі арок, у основи яких знаходяться скульптури левів і грифонів.
У люнеті лівого бокового порталу пташки (павичі?) п'ють з однієї чаші - зворушливий ранньохристиянський символ майбутнього життя.



Центральний портал є прекрасним скульптурним шедевром, а люнет головного порталу - це маленьке романське диво. Тут зображений Христос на троні між сонцем і місяцем, що символізує Христа Царя і Архиєрея. Світло, оточене темрявою. Праворуч від Христа знаходиться Богородиця, що годує Дитятко. Це символ Церкви, Ліворуч єпископ, можливо св. Руфин, виразник вчення Христа.











Біля собору зустрів паломника з Франції – Жана-Марі, що вже кілька місяців йшов пішки зі свого рідного невеличкого поселення у Бретані через усю Францію і Альпи до Асізі, а далі до Риму і розташованого майже на самому півдні італійського чобота – Леуки.



В активі у бретонця вже пройдений пішки Каміно.



Цікаво – чи на даний момент Жан-марі вже здійснив свою пішу подорож? У будь-якому випадку – успіху тобі, Жан-Марі!

З площі перед собором теж непогано видно замок.



Церква Святої Клари Ассізької, носить ім’я св Клари з Ассізі, Кьяра Оффредуччо, 16 липня 1194 — 11 серпня 1253) — італійської святої, однією з перших послідовників Франциска Ассізького і засновниця ордену кларисок.
Дзвіницю церкви видно здалеку. Вона найвища у місті.



Вид на Базиліку св.Клари зі сходу.



Фасад Санта-Кьяри. При будівництві архітектори вирішували дві суперечливі завдання: з одного боку, базиліка мала бути велика, щоб вмістити масу прочан, а з іншого боку, священне будівля мала відповідати францисканської простоті. З великими розмірами і настільки ж великий скромністю архітектори перемудрили, і стіни довелося незабаром підперти контрфорсами.



На площі перед церквою зранку вже багато паломників.



З тераси передь храмомвідкриваються чудові види,



в т.ч. на нижнє Асізі з Базилікою Санта Марії дельї Анджелі (посередині кадру). Туди я ще пізніше доберуся.



Базиліка однонавова з трансептом. На жаль у церкві св. К’яри, як і інших важливих місцях Асізі фотографувати категорично заборонено, тому фото зсередини буде зовсім мало.



З правої сторони від входу знамените Розп’яття з монастиря св. Даміано про ще буде нижче. Мені ж тут його не вдалося добре сфотографувати.

З базиліки можна спуститися вниз до крипти, де знаходяться мощі святої Клари і багато реліквій, що з нею пов'язані.



Самі мощі святої Клари спершу були покладені під вівтарем базиліки, після чого підземний простір був заповнений землею, так що остании святої були розкопані лише в 1850 р.



Трохи пізніше, в 1872 р. для доступу до реліквій була влаштована неороманського крипта.



Монастир Сан-Даміано - меморіальне францисканське місце в Ассізі, де можна спробувати зрозуміти, як жили перші послідовники святого Франциска. Сан-Даміано знаходиться приблизно в кілометрі від міста, під горою. Від міських воріт Ассізі потрібно йти за вказівником вниз; дорога являє собою то плавний спуск, то сходи.











Перші згадки про Сан-Даміано відносяться до 1030 р.; в той час церква належала бенедиктинцям. На час Франциска сільський храмик знаходився в стані занепаду; майбутній святий одного разу молився тут перед Розп'яттям, і раптом почув голос: «Франциск, віднови Мій зруйнований будинок». Франциск в той момент зрозумів ці слова Христа як вимога відновити конкретно цей храм, продав частину товарів, що належать батькові та без його згоди, і приніс виручені гроші в Сан-Даміано. Служив тут священик, дізнавшись про джерело коштів, відмовився прийняти гроші, і тоді впертий Франциск підкинув гроші в вікно. Батько, дізнавшись про самоправство сина та й взагалі не схвалював його раптову релігійність, побив Франциска палицею, і той втік з рідного дому сюди, в Сан-Даміано, і прожив в крипті близько місяця. Це сталося 1205 року.
В ось цій церкві.



Розп'яття над вівтарем - то саме, з якого Христос говорив з Франциском, але тільки копія (оригінал черниці при переселенні 1260 року відвезли з собою в Ассізі).



Наступний етап історії монастиря пов'язаний зі святою Кларою. У 1212 році вона прийшла сюди з декількома сестрами у Христі і заснувала тут першу жіночу францисканську громаду. Свята Клара прожила в Сан-Даміано понад 40 років і померла тут в 1253 році. Похоронну мессу по св. Кларі служив Папа Інокентій IV, і він же переніс її останки в Ассізі.
Після переїзду кларисок в Ассізі Сан-Даміано деякий час належав міським канонікам, але вже в 1307 році монастир згадується як чоловічий францисканський. Монастир був секуляризований в 1867 році, але вже в 1894 році англійський політик Джордж Робінсон, маркіз Ріпон, викупив обитель у Італійського королівства, відновив будівлі за свій рахунок і повернув комплекс францисканцям, які і живуть тут по цю пору.
Фрески в каплиці святої Клари, що розміщена на другому поверсі монастиря. Стверджується, що сама свята париймала участь в  будуівництві каплиці. 





На лівій стіні каплички зображені свята Клара з сестрами, що поклоняються св.Дарам. дароносиця з св. Дарами мала б знаходитися в ніші, але їх там тепер немає.







22 червня 1241 року Асізі був звільнений від осади сарацинів завдяки молитвам св. К’яри. Переказ повідомляє, що свята показала осадникам ковчег, і піші і кінні воїни кинулись навтіки, не в силах витримати блиск променів світла, які виходили від святої Облатки. Тепер кожен рік 22 червня в Ассізі відзначають свято Дарів в пам’ять про визволення міста. А ця чудесна історія знайшла відображення у різниххрамах кларисок по усьому світі, в т.ч. й у Львові.

Вид на монастирський дворик з другого поверху.



І знизу. Безпосередньо із клуатру.



Є в клуатрі і чудові ренесансові фрески.











А ось так виглядає монастирська трапезна з справжніми столами і лавками XIII ст.



Останній пункт програми в Сан-Даміано - сад Гімну Брату-Сонцю. Вважають, що св. Франциск написав гімн,перебуваючи в цьому саду.



У 1225 році Франциск, який уже отримав стигмати і важко хворий, задумав ненадовго відвідати Сан-Даміано, але хвороба звалила його з ніг, і він прожив тут кілька тижнів. Саме тут він написав знаменитий гімн Брату-Сонцю. На наступний рік тіло вже померлого Франциска по шляху з Порціунколи в Ассізі було завезено в Сан-Даміано, і сестри мали можливість попрощатися з їх дорогим братом: правда, перебуваючи в строгій самоті, вони змогли побачити його тіло лише через решітку, що відділяла чернечі хори від апсиди.

Гімн брату сонцю або Слава Творцеві Світу

Слава Тобі, Всевишній і Всемогучий Боже наш!
Честь, поклін і благодарення від всієї тварі Тобі,
І від мене найменшого брата, найбільшого грішника,
Бідакá з Асижу, слава Тобі!
Ніхто з людей не в силі достойно благословити Тебе,
Тому з глибини нашої нічевості співаємо Тобі:

Слава Тобі Господи, за всі сотворіння Твої,
За це сонце, що мов благородний брат наш,
У любові день нам і ніч об’являє, Тебе ж прославляє.
О як гарний він, як славний у Твоєму блиску, Боже Святий,
Твій він нам образ, Превеликий Пане, і Твоя нам слава.

Слава Тобі Господи, за братчика нашого, той місяць ясний,
І за ці дрібонькі сестрички наші, зорі прекрасні,
Ти щедро їх розсипав широким небом,
Як чудово вони весь світ красять, служачи Тобі.

Слава Тобі Господи, за вітерець, що братчиком нам,
Він повітря нам чистить, час дає погідний і мрячний,
Цим Ти кожному підтримку життя даєш.

Слава Тобі Господи, за водицю – сестричку нашу,
Вона ж така смирна, така чиста, прегарна,
Так всім сотворінням цінна та конечна вона.

Слава Тобі Господи, за вогонь той братчик наш,
Ним Ти тьму проганяєш, а він такий могутній,
Такий сильний, прекрасний, такий радісний і страшний.

Слава Тобі Господи, за землицю – сестру нашу і маму,
Що нас всіх годує, вирощує й любить,
Що дає нам всякі смачні овочі, барвисті квіти і зела цілющі.

Слава Тобі Господи, за цих, хто вміє, Тебе ради, прощати нам,
Що знають терпіти наші немощі і всякі печалі,
Та за миролюбців, Тобою благословенних і нами.

Слава Тобі Господи, за смерть тілесну, сестричку нашу,
Що перед нею ніхто з живих укритись не може,
Та горе вмираючим у гріхах тяжких, у ненависті з Тобою,

Благословенні же, яких находить вона у Божій любові,
Вона їм приносить щастя, добро та вовік-вічну славу.

Славте, величайте і благодаріть Господа,
Послушні все в смиренні Його Волі Пресвятій. Амінь.

Повертаюсь в Старе місто в саме його осердя – Пьяцца дель Комуна, що розташована на місці римського Форуму. По дорозі відразу видно вежу– Торре дель Пополі, що є частиною Палаццо-дель-Капітано.



Щільно до вежі прилягає пам’ятка римських часів – храм Мінерви. Головна частина храму тепер належить християнській церкві – св. Марії над Мінервою



.Храм був побудований в 41 р. до Р.Х.



Характерним елементом храму є сходинки, які ведуть в портик, розташований між цоколями колон.



Прекрасні капітелі колон дуже добре збереглись.





Фонтан на Пьяцца дель Комуна.





Ще трохи туристів на площі й вуличками Старого міста.

Comments

[abel.livejournal.com]

Как интересно посмотреть на Ассизи летом!
Мы были там дважды: в мае и в марте. И оба раза было довольно прохладно и дождливо.
А вот в монастыре Сан Дамиано мы не были. Жаль!
А Вы были в Оратории Пилигримов?
Очень здорово получились у Вас детали портала Сан Руфино. Я так подробно не снимал.

[taras-palkov.livejournal.com]

Летом хоть и жарко, но с погодой зато более-менее прогнозировано.
Да, Сан-Дамиано стоит того, чтобы туда зайти.
Ораторий Пилигримов в общем планировался, но все изменил поход к замку. Потом от базилики в центральную часть города не хотелось возвращаться.
Я тоже когда-то так подробно не снимал. Это все на меня сообщество "Романское искусство повлияло :). Спасибо, Алексей Иванович!

[natalia ganitseva (from livejournal.com)]

Чудово ! Дякую, пане Тарас ! Я дуже мало знаю про католицьких святих, цікаво було читати , чудова розповідь та світлини. Як вам пощастило побачити на власні очі все це, прочитати стільки літератури. Якщо знайду в інтернеті бодай одну книгу з тих, що ви пропонуєте, почитаю. Дуже вам дякую за цікаві віртуальні подорожі ! Ніби сама там побувала.

[taras-palkov.livejournal.com]

Дуже дякую, пані Наталю! Мені дуже приємно читати від Вас такий відгук. Я так і стараюсь, щоб у читачів після прочитання моїх постів, склалося враження присутності.
Переважна більшість книг в мережі є. Дуже раджу Честертона. Є він, здається і у аудоверсії, але на слух його філософські роздуми сприймаються важко (ІМХО), Все ж найкраща книга для знайомства - Марія Стікко «Святий Франциск з Асижу». На жаль, її в мережі не скачаєш :(.

[natalia ganitseva (from livejournal.com)]

Мене дуже тішить т так добре, що є така людина як ви, яка дає можливість читати в інтернеті щось насправді, що мене хвилює та цікавить. Очищає духовні очі. Дуже ретельні описи усього, не просто гарні пейзажі і усе. Для мене це дуже важливо, дає відчуття, що я там знаходжусь особисто.
Особливо дякую за книги, може мені пійде і в аудіозапису. Я книги святого Порфірія та святого Паїсія трохи слухала в аудіозапису, не поспішаючи, потрошки, сприймається досить нормально. Ніби знаходишся в храмі і слухаєш проповідь. Деколи читати болять очі, аудіозапис в цьому випадку дуже слушний.
Так само і фильм подивитися захотілось . Все з вашої легкої руки. Дякую вам !

[taras-palkov.livejournal.com]

Фільм можна подивитись, але захопюючим його не назвеш. Честертон все таки, на мій погляд, складніше на слух сприймається ніж Паїсій Святогорець. Це такий собі англійський денді, який опонує до Б.Шоу, Г.Велса, Ф,Ніцше і їм подібних. Але спробуйте обов'язково! Ще варто, крім Св. Франциска, послухати його "Ортодоксію". Все є на сайті предание.ру.
Ще раз Вам дякую! Добре, коли знаєш, що твоя робота комусь потрібна.

[livejournal.livejournal.com]

Hello! Your entry got to top-25 of the most popular entries in LiveJournal in Ukraine!
Learn more about LiveJournal Ratings in FAQ (https://www.dreamwidth.org/support/faqbrowse?faqid=303).

[petrark.livejournal.com]

Люблю Ассизи. Только это свинство, что они запрещают снимать.

[taras-palkov.livejournal.com]

Полностью согласен. Мне кажется, если бы это были не столь известные паломнические места, то вход сделали бы платным, народу бы тогда поубавилось и как результат можно было бы фотографировать без вспышки. Но есть, то что есть :). Спасибо.

[zalgalina.livejournal.com]

Я вперше познайомилась зі Св.Франциском завдяки Мікі Рурку в головній ролі фільма "Франциск" по роману Германа Гессе. Там же Свята Клара Асиззська (Хелена Бонем-Картер.) Довго була під враженням і від гри акторів, особливо Мікі Рурка (до речі, він віддав свій мільонний гонорар ІРА) і від сюжету. А сам Св. Франциск відтоді дуже зацікавив, Як і орден францисканців. . Тому для мене Ваш пост важливий. Тим паче, що тут у Вас ще й багато пов,язанного зі Св.Кларою.
Дуже дякую. Окрема подяка за те, що показали тут "Гімн брату сонцю або Слава Творцеві Світу".

Трохи заздрю, але по-білому...