![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
taras_palkov
Продовжу розповідь про одне з найвідоміших міст паломництва Сантьяго-де-Компостелу. Попри невеликі розміри міста, в Сантьяго знаходиться аж 40 церков. Про усі церкви в даному пості, звичайно ж не розповім, але постараюсь охопити хоча б основні. До того ж буде трохи старих вуличок й площ, щоб належним чином передати атмосферу міста.
Розпочну з однієї з найвеличніших пам’яток Сантьяго - монастиря Сан Мартін Пінаріо (Monasterio de San Martín Pinario), що є другим за величиною монастирем Іспанії поступаючись лише знаменитому Ескоріалу.
Монастир був заснований отцями-бенедиктинцями в XI ст. А сучасна будівля, як ми маємо змогу оглядати сьогодні, походить з часів бароко. Монастирську церкву почали споруджувати незабаром після призначення архієпископом Сантьяго в 1587 р. усім відомого Хуана Торквемади , а закінчили в 1652 р.
У монастирської церкви два і причому досить різні фасади. Західний звернений до собору.
і південний з св. Мартином в завершенні фасаду. Можете самі обрати, який з них головний, а який другорядний. Перше фото з вікіпедії.
Щоб потрапити в монастирську церкву треба купити квиток, бо нині храм не чинниий. І разом з монатирськими приміщеннями перетворений в музей.
Попри платний вхід, відвідати храм, однозначно, вартує, бо церковний інтер’єр представляє собою один з найвишуканіших зразків барокового сакрального мистецтва. Я у своєму умовному, звичайно, рейтингу з-поміж інших барокових інтер’єрів відвів церкві Сан-Мартін Пінаріо третє місце після монастиря Бом Жузеш в Авейру та церкву св. Франциска в Порту. Не тільки на Піренеях, а й в усій Європі.
Головне ретабло, темою якого є Успіння та Коронації Богородиці – вражаюче творіння архітектора Фернандо Касаса Ново (Fernando de Casas Novoa). Притому однією з найяскравіших особливостей головного вівтаря є його подвійне функціонування - в якості балдахіна: однією стороною до нави, а іншою – до монастирського хору.
Бічні вівтарі, що розміщені по обидва боки рукавів трансепту, не поступаються за монументальністю і складністю композиції головному. Вівтар з південного боку присвяченій святому Бенедикту.
А з північного боку вівтар Віргена Інглеса, тобто Діви Марії Англійської. Така незвична назва вівтаря пояснюється тим фактом, що головна скульптура в ансамблі - Богородиці з Дитятком була привезена в Сантьяго в 1500 році католиками-втікачами з Англії в часи гонінь короля Генріха VIII.
Йоахим з Дівою Марією.
Анна з Дівою Марією на руках.
св. Іван Хреститель.
св. Йосип з Ісусиком на руках.
В церкві ще є й інші барокові вівтарі - св. Схоластики, Христа Страждаючого, св. Гертруди та інші, але з них мені найбільше сподобався вівтар Пресвятої Діви Допомоги. Про цю незвичну Мадонну, я в же писав в розповіді про монастир св. Франциска в Монтефалько (https://taras-palkov.livejournal.com/33199.html).
Варто відзначити також купол (без барабана, тобто ілюзія)), який спроектований таким чином (автор Бартоломе Фернандеса Лечуга), що створює враження ніби пливе по повітрю.
А тепер пройдемо через головний вівтар, він же балдахін і ретабло, щоб роздивитися уважно пресвітерій. По дорозі фотографую бокові панелі.
Чудові дерев’яні хори в пресвітерії. Виконані вони були майстром Матео де Прадо між 1639 і 1647 рр. на зразок тих, що зберігались колись в місцевому соборі.
Покровитель монастиря - св. Мартин.
Вражає також розпис стелі і орган. Фото з вікіпедії.
З пресвітерію вхід до захристії, звідки починається музейна експозиція, а далі сходить ведуть на другий поверх, де можна побачити ще одні хори – з місцевого собору св. Якова. Дивна річ, але так воно є, в Сан-Мартін де Пінаріо є аж два хори, краще сказати два чудових хори. Тільки ніхто за ними тепер уже не сидить…
Виходжу на вулицу й треба трохи перепочити від побаченого. Тим часом усі дороги ведуть до Собору.
Але про нього наступним разом, а поки йду до Plaza de Cervantes. Посеред площі на високому постаменті-колоні встановлено бюст видатного іспанського письменника, яку носить площа. Змушений був лише вертикально фотографувати, бо інкаше Севантес в кадр не потрапляв.
Пелегріно та Сервантес.
На площу Сервантеса добре орієнтуватися, коли ви ходите по маленьких вуличках. Сама площа невелика, але саме відповідає розмірам цього чудесного маленького міста. Навколо площі розгалужуються торгові вулиці з ресторанами і барами. Тут же розташовується церква Igrexa de San Bieito do Campo з чудовим романським вівтарем всередині.
Ніякої інформації про цей вівтар, чи може частину якогось порталу я не знайшов, тому навіть не знаю чи з цієї церкви він, чи був перенесений сюди з іншого місця. Угорі в тимпані Поклоння Волхвів. От, ніби ще примітивний твір мистетцва, але подивіться як тонко передані емоції на лиці чоловіка, що стоїть на колінах праворуч від Богородиці. Скільки тут шани і благовоління. От таких я хотів бачити паломників - це повертаючись до попереднього мого посту.
Унизу дві скульптури і, як мені здається, це популярні дуже в Сантьяго – св. Соломія та Марія Клеопова.
Якщо від площі Сервантеса повернути праворуч по вулиці, то виходиш до ринку Абастас - одному з п'яти найбільших в Іспанії, повного місцевих делікатесів. Сучасний продовольчий ринок у Сантьяго був побудований у 1941 р. й в оздобленні павільйонів (?) можна помітити певні ознаки ар-деко.
Зовсім близько біля ринку розташована церква Iglesia de San Fiz de Solovio. Це, як кажуть, найдавніша церква Santiago de Compostela. Її побудовали, згідно переказу над тим місцем, де була печера в якому віднайдені відлюдником Пелайо останки апостола Якова. Все, що залишилося від романської конструкції, - це фронтон, який включає в себе красивий поліхромний тимпан, що представляє Поклоніння волхвів з фігурами Богородиці з Дитиною, святим Йосифом та донатором - Хуаном де Беною (фігура, що сперлась на посох).
І розклади всіх богослужінь у Сантьяго. Собор закритий поки на ремонт, а решта з 40 церков також не потрібні (в прямому значенні). Поляки знову «рулять», тобто саме у них «мша» в Iglesia de San Fiz de Solovio з понеділка по п’ятницю. На англійській мові Служба Божа кожного дня в якійсь видно зовсім крихітній капличці притулку пілігримів. І як вони там усі уміщаються :) І наскільки я зрозумів одне Богослужіння в тиждень на німецькій. Звичайно, мали б десь ще правити для місцевих галісійською, кастильською і португальською. Але то все мізер… Писав, Ноотебоом, що Сантьяго-де-Компостела це місто, де перегукуються дзвони ксіх церков. Ні, уже не перегукуються...
Затишні, ле ще малолюдні, кафе на площі св. Августина. Теж неподалік ринку.
Санта-Марія-Саломе (Iglesia de Santa María Salomé) - єдина іспанська церква, що присвячена святій Соломії (матері апостола святого Якова). Церква була перебудована в 16-17 ст., в т.ч. і портик, але фасад зберігся романським з 12 ст.
Над наріжним каменем потрійного архівольта сидяче зображення Богородиці Годувальниці з 13 ст., а по обидва боки порталу представлена сцена Благовіщення у вигляді двох фігур архангела Гавриїла і Діви Марії. Ці скульптури вже з 15 ст. Ну, і усілякі чудовиська під карнізом і на капітелях.
Ще кілька фото з Руа де Трас Саломея, на якій знаходиться церква.
Тут я уважно вивчав меню, але так і не встиг пообідати. Мене чекала Нойя :).
Каплиця Анімас або Душ (Чистилища) знаходиться на вул. Калье Касас Реалес (Calle de Casas Reales / Rúa de Casas Reais), побудована в 1784-88 рр. за проетом Мігеля Ферро Кавьеро на кошти однойменного релігійного братства.
Знаменита каплиця Анімас своїми рельєфом на фасаді.
За статями майже паритет. Тому борці за гендерну рівність цим рельєфом мали би бути точно задоволені :).
Площа Масарелос (Plaza de Mazarelos).
Отримала також назву «Університетської» тому, що раніше на ній знаходився один з коледжів, а тепер - філософський факультет Університету. Універистет з Сантьяго не такий давній як в Саламанці, та все ж походить з 1495 р.. Будівля споруджена архітектором Симоном Родрігесом в XVIII в. Парадний вхід до філософського факультету.
Декор споруди Будівлі Міністерства культури і туризму Кунта-де-Галісія, на площі Мазарелос.
Рельєф Благовіщення в оточенні гербів архієпископів роботи Матео де Прадо на фасаді монастиря монахинь-мерседеріанок босих (Convento de Las Mercedarias Descalzas), що розташований відразу за межами Старого міста неподалік площі Мазарелос.
В ніші перед входом до церкви романська (?) скульптура Богоматері Миру.
На тій же вулиці, що й конвент (руа да Еспінанза) трохи далі барельєф на тему Поклоніння Волхвів (дуже популярна в Сантьяго тема), що прикрашає боковий вхід до корпусу філософського факультету.
Якось я не можу писати постів без св. Франциска. Монастир Сан-Франциско де Вальдедіос був заснований святим Франциском Асизьким під час візиту святого до Сантьяго де Компостели у 1214 році Сучасна барокова церква була ж побудована між 1742 і 1749 роками.
Статую св. Франциска біля монастирського храму, задуману як гігантський кам'яний хрест, виконав відомий скульптор-галісієць Асорей (Francisco Hipólito Asorey González) в 1926-1930 рр.
Все забуваю написати, що мій прапрадід називався Франциск - Франк Гаразда. А як його рідні називали Франьо чи Франек, того не знаю :).
Якби не гуляв по місту, завжди вийдеш на площу Обрадоріо перед собором св. Якова. Тому на завершення кілька вечірніх фото на Собор з площі від палацу Рахой. Але про сам Собор вже наступного разу і в Новому році. Веселих свят!
Беру тайм-аут до Василя.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2019-12-28 01:27 pm (UTC)no subject
Date: 2019-12-28 01:38 pm (UTC)no subject
Date: 2019-12-28 02:42 pm (UTC)Місто справді феноменальне, я в таких місцях завжди трохи гублюсь, не знаючи куди бігти і що дивитися в першу чергу. І, між іншим, я теж мала бабцю Франю)). Мамина тітка, вона єдина лишилася з польскої частини родини після "Вісли", інших я ніколи і не бачила, бо листування припинилося ще задовго до мого народження.
no subject
Date: 2019-12-29 11:35 am (UTC)Сантьяго-де-К дуже цікаве місто, а бароко вівтарів монастиря св. Мартина Пінаріо чимось нагадує високі ураїнські іконостаси Надніпрянщини. Крім того, автором проекту головного вівтаря василіанського монастиря в Пліснеську (його часом також називають іконостасом) був іспанець. Тому було б цікаво прослідити зв'язок між конструктивними особливостями будови різних ретабло і пліснеським твором. Але то, для фахівців.
Дякую за відгук і побажання! Вам також гарно відсвяткувати і усіляких гараздів в Новому 2020-ому році!
no subject
Date: 2019-12-29 11:44 am (UTC)Дякую за побажання!
no subject
Date: 2019-12-29 11:46 am (UTC)no subject
Date: 2019-12-28 09:30 pm (UTC)Спасибо Вам, и с наступающим новым годом!
no subject
Date: 2019-12-29 11:42 am (UTC)Спасибо, Петр Николаевич! Искренне желаю Вам всего самого лучшего в новом 2020-ом году!
no subject
Date: 2019-12-29 11:55 am (UTC)Спасибо Вам!
P.S. Пётр Михайлович ;-) И вообще для друзей просто Петя :-)
no subject
Date: 2019-12-29 12:21 pm (UTC)no subject
Date: 2019-12-29 02:24 am (UTC)Поздравляю с Наступающим, пусть он будет годом счастья, здоровья и мира для вас и всех ваших близких.
no subject
Date: 2019-12-29 11:45 am (UTC)Только одна ошибочка, на этот раз я об Испании пишу :).
no subject
Date: 2019-12-29 01:33 pm (UTC)Спасибо за пожелания.
no subject
Date: 2020-01-01 10:23 am (UTC)С Новым годом!
no subject
Date: 2020-01-01 11:23 am (UTC)no subject
Date: 2020-01-01 06:26 pm (UTC)no subject
Date: 2020-01-07 03:44 pm (UTC)no subject
Date: 2020-01-08 11:46 am (UTC)Сантьяго-де-Компостела (Santiago de Compostela). Місто-2
Date: 2020-01-16 05:30 pm (UTC)