Мусульманський Каїр 3
Oct. 20th, 2021 09:39 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
taras_palkov
Вулиця Аль-Муіз-лі-Дін-Аллах, що проходить від міських воріт Баб аль-Футух на півночі до воріт Баб Зувейла на півдні, десь приблизно посередині переривається вулицею Аль-Азхар. З появою останньої на початку 20 ст. було зламано традиційну вісь міста через Аль-Муіз-лі-Дін-Аллах, і якщо раніше основний потік міського руху йшов з півдня на північ і назад, то тепер основним напрямком трафіку стала вісь схід-захід. Відтак, щоб дістатися до продовження Касаби, де за автотрасою видніється комплекс Аль-Гурі, потрібно пройти метрів так з 300 ліворуч і перейти через підземний перехід. Але в тому недалекому зміщенні ліворуч можна побачити й інші славетні каїрські пам’ятки.
Насамперед це мечеть Аль-Азхар, назва якої перекладається як «блискуча», «яскрава», «дивовижна». Мечеть ця була першою мечеттю, побудованою головнокомандувачем й засновником Каїра - Гаухаром ас-Сикіллі. Закінчена в 972 р., мечеть за століття не раз перебудовувалася і доповнювалася новими приміщеннями.
Аль-Азхарська різностилевість особливо помітна в конструктивних особливостях її мінаретів.
Століттями це місце вважалося місцем мусульманської теології. Аль-Азхар відома також тим, що у ній знаходиться один із найдавніших університетів світу, який розпочав свою роботу тут як медресе при мечеті у 970 році. Багато знамених подій розгорталися в стінах Аль-Азхара і на площі перед ним. Тут викладав знаменитий учений і лікар Абдул-Латіф ібн Юсуф аль-Багдаді, видатний юдейський філософ Маймонід. Сьогодні у Аль-Азхар знаходиться найбільший університет ісламського світу, у якому шейх Аль-Азхара залишається вищим релігійним авторитетом країни. І заяви, які виходять з його кабінету, інколи мають більшу вагу, ніж постанови уряду!
На територію мечеті колись входили через подвійну арку Цирюльничих воріт.
Назва воріт не випадкова: новикам тут перед входом голили голови. Багатодекоровані подвійні арки порталу були створені в 1753-1754 рр. на кошти відомого благодійника Абд-Рахмана-Катхуди, про чудовий Сабіль-куттаб якого я розповідав у минулому каїрському пості.
Сценки з міського життя.
Поруч з мечеттю Аль-Азхар розташовується менша за розмірами, хоч в цілому зовсім не маленька Мечеть Абу-Дахаб.
Форма мінарету і куполу мечеті, який представляє собою напівквадрат (довжина кожної сторони становить 15 метрів) є свідченням вже османського архітектурного стилю.
Портал мечеті Абу-Дахаб.
На південь від мечеті Аль-Азхар і майже впритул до неї знаходиться Вікала або Вакала (караван-сарай) з Сабіль-куттабом султана Кайт-бея.
Це одна з двох вікол, які були побудовані цим відомим малюкським султаном. Інша вікала знаходиться поруч з воротами Баб аль-Наср і зараз знаходиться на реставрації.
Вікна машрабії, де тепер знаходяться квартири.
Аль-Азхарська вікалу теж давно вже треба реставрувати. Вона серйозно постраждала з плином часу, хоч її декоративні елементи все ще можна належно оцінити.
Оздоблення Сабіль-куттабу вакали.
Оздоблення порталу. У сам двір краще не заходити)
До вакали відноситься також гауд (поїлка для тварин) з 1496 р.
А тепер повернемося до Касаби, де на самому початку південної її частини розташовується комплексу Аль-Гурі.
Аль-Гурі це у першу чергу це своєрідна епітафія епосі мамлюків. Трішки більше ніж через 10 років після закінчення будови, в 1516 році мамлюкська армія в битві під Алеппо зазнала нищівної поразки від османських турок. Султан Аль-Гурі впав з коня, а його тіло так і не було знайдене. В мавзолеї замість Аль-Гурі був похований його наступник Туман-Бей, який правив рівно стільки, скільки було потрібно туркам щоб підійти до Каїра і захопити Єгипет.
Східна сторона комплексу включає мавзолей султана, ханку, сабіль-куттаб, а західна сторона - це мечеть і медресе.
Портал мавзолею султана Аль-Гурі.
Обидві будівлі побудовані над магазинами, з'єднаними з ринками, що протягнулися уздовж бічної вулиці. Щоб надати вулиці тінь, будівлі з'єднує дерев'яний дах.
Портал мечеті-медресе.
Фасади двох будівель не ідентичні, але мають схожі риси.
Всередину мавзолею я не потрапив, а в мечеть, хоч і не за першим разом, але таки вдалося. От так виглядав молильний зал у давні часи.
А так він виглядає тепер.
Мармурові мозаїки трьох міхрабів відрізняється між собою.
Прямуючи далі по Аль-Муіз-лі-Дін-Аллах вийдемо до Сабіль-куттабу Тусун Паші. Ця споруда є одним з двох сабілів, побудованих на згадку про двох померлих синів Мухаммеда Алі. Ахмад Тусун помер у 1816 рр. після зараження чумою і похований у сімейній гробниці Хош аль-Баші, про яку я ще розповім в іншому пості.
Оздоблення сабіля - це щедре оздоблення (рококове чи псевдорнесансове) запозичене з Європи, що стало характерним стилем періоду Мухаммеда Алі. Особливо заслуговують на увагу бронзові решітки, дерев’яні виступаючі карнизи, мармурові написи та дерев’яний купол над кімнатою сабілю.
Вдалося сфотогрфувати всередині розписи під склепінням куполу.
На дальньому плані видно один із мінаретів над Баб Зувейла. Отже, Касаба скоро закінчиться.
Ще один цікавий Сабіль-куттаб знаходиться далі на південь й носить ім’я жінки – Нафіси аль-Бейди.
Нафіса розпочала своє життя як невільниця. Але їй пощастило вийти заміж за впливового людини з числа мамлюків Мурада Бея Мухаммада, який надалі прийшов до влади і очолив опір єгиптян проти наполеонівської окупації. Нафіса була соратницею свого чоловіка і одним з лідерів народного опору, вона приймала участь в переговорах з Наполеоном. Після того як Мурад-Бей і його армія зазнали поразки в битві біля Пірамід, Мурад зник разом з іншими врятувалися в Верхньому Єгипті, де почав партизанську війну. Нафіса залишилася в Каїрі в небезпечному становищі, яке вимагало дипломатичної майстерності, а також гострого розуму, рішучості і холоднокровності. Вона захищала величезні володіння чоловіка й інтереси єгиптян. У той же час вона підтримувала ввічливі відносини з французькою адміністрацією.
Нафіса спробувала задобрити противника, організувавши прийом для Бонапарта і його двору, вона розважала Наполеона вечерею і обміном подарунками, Наполеон подарував Нафісі усипаний діамантами годинник. У той же час Нафіса підтримувала таємний зв'язок з чоловіком, який на півдні боровся з французькою армією. Її зусилля увінчалися успіхом, бо їй вдавалося вести переговори про мир між Мурадом і Бонапартом. Але цей успіх був недовгим. Мурад-Бей помер від чуми в 1801 році, і незабаром після цього французи покинули Єгипет. До влади в Єгипті прийшла інша еліта, і Нафіса втратила можливість брати участь в політиці.
Нафіса аль-Бейда провела свою юність в неволі, тому коли вона отримала свободу, гроші і влада, то стала протегувати рабинь, допомагаючи їм отримати свободу і почати на волі нове життя. Нафісі належало багато нерухомості - будинків, садів і комерційних будівель, але найвідомішим з їх числа є Сабіль-куттаб, розташований за воротами Баб Зувейла. Сабіль-куттаб був побудований 1796 і став популярним місцем, де багаті городяни проводили благодійні заходи.
Сценки з міського життя.
З протилежного боку від сабілю – велична мечеть Аль-Муайада, що була побудована між 1415 і 1420 роками, як виконання обітниці султана. Великий арабський історик Ель-Макріз, розповідає про те, що в пору, коли Ель-Муайад був простим еміром, через придворні інтриги був кинутий в жахливу тюрму і там дав обіцянку, що якщо стане султаном, то на місці свого ув’язнення побудує мечеть. Султан виконав свою обітницю через три роки після того, як зійшов на престол.
Усю мечеть просто неможливо охопити одним кадром. Тут тільки з-під воріт Баб-Зувейли ліворуч видно одну стіну мечеті, праворуч - Сабіль-куттаб Нафіси.
Тому краще покажу стару картинку з 18 ст.
Купол мавзолею.
Величний вхід у мечеть прикрашають бронзові двері, які були перенесені сюди з мечеті Хасана.
Мукарни порталу.
Поруч з входом прикрашеним кольоровою різьбою міститься вирізьблений в мармуру куфічною в’язью мусульманський символ віри: «Немає бога крім Аллаха, і Мохаммаед – його пророк».
Кольоровий узор на обрамленні входу в мечеть.
Інтер'єр мечеті.
Думаю, що інтер'єр мечеті Аль-Муайада мало кого залишив байдужим. І це при тому, що я ще не потрапив у мавзолей)
Зі сходів мечеті добре видно два мінарети на воротами Баб-Зувейли, які були додані до південних воріт пізніше, в 15 ст. Вони теж належать мечеті Аль-Муайада.
З платформи розташованої над дверима між двома мінаретами мамлюкські султани оглядали махмал – караван, що очолював паломництво в Мекку.
Я вже розповідав про ворота Баб-Зувейли, біля яких було місце публічних страт і катувань. І скільки би не проходив повз ці ворота, завжди переживаєш моторошниі відчуття (ІМХО). Зокрема, пригадується страта Туман-Бея: «Закованного в цепи Туманбея провезли по улицам Каира и повесили на воротах Баб аль-Зувейла, традиционном месте публичных казней еще со времен Фатимидов. Веревка дважды рвалась, Туманбей умер лишь на третий раз под гомон толпы, выкрикивавшей слова первой суры Корана. С его гибелью эпоха мамлюков завершилась (образом, подобавшим ее характеру) — и на четыреста последующих лет Каир стал одним из городов Оттоманской порты». Эндрю Битти - Каир: история города.
Відразу за воротами дві цікаві пам’ятки. Перша - невеликий суфійський заклад Zawiyya wa-Sabil Faraj ibn Barquq,
що примітний перш за все своїми прекрасними панелями з інкрустованого поліхромного каменю на зовнішній стороні.
Друга - мечеть Саліха Талаї. Це дуже давня мечеть, збудована в фатімідську епоху візиром Тала 'я ібн Руззіком в 1160 році.
Мечеть будували, щоб зберігати важливу реліквію мусульман, а точніше шиїїтів - голову Хусейна, сина Алі, який був убитий в битві при Кербелі в 680 році. Спочатку голова Хусейна збереглася на Святій землі в Ашкелоні, але після того як виникла загроза захоплення Ашкелону хрестоносцями, реліквію перевезли в 1153 році в Каїр. Та не до новозбудованої мечеті, а в святилище в палаці Фатімідів, яке пізніше стало мечеттю Ель-Хусейна і де мусульманська святиня залишається й до сьогодні.
Перед входом в мечеть знаходиться портик з п'ятьма арками - особливість, яка була унікальною на той час для каїрських пам’яток. Швидше за все портик був задуманий з церемоніальною метою поклоніння реліквії, яка щоправда так і не була втілена в життя.
При реставрації в епоху мамлюків до портику мечеті були додані дерев'яні машрабії.
Баб Зувейла і її мінарети.
Недалеко від Баб Зувейли знаходиться одна з найкращих мечетей, епохи мамлюків - мечеть Аміра Аль-Ісхакі або ще її називають мечеттю Харіби.
Фото з вікіпедії.
На жаль, ця мечеть ще була зранку закрита. Тому фото тільки зовні.
Мечеть була побудована Сайф ад-Дін Кіджмас аль-Ісхакі, головним конюшим султана Кайт-бея між 1479 і 1481 рр. на невеликій трикутній ділянці, яку диктував неправильний план забудови.
Сьогодні мечеть також відома тим, що фігурує на банкноті в 50 єгипетських фунтів.
Дерева в Каїрі все ж таки рідкість.
Сценки з міського життя.
Свіжоспечений хліб завжди смачний.
Якщо мечеть Аль-Ісхакі прикрашає купюру у 50 фунтів, то на 1 фунті зображена інша мечеть, а точніше комплекс, який вважають найбільшим архітектурним шедевром пізніх мамлюків – мечеть повелителя Ісхакі – султана Кайт-бея. Знаходиться цей комплекс у т. зв. Місті мертвих.
Комплекс Кайт-бея був побудований між 1472 і 1474 і представляв собою цілий королівський квартал або обнесене стіною передмістя на тоді ще злегка урбанізованому пустельному кладовищі на схід від Каїра - тепер відомому як Північне кладовище. Комплекс складався з безлічі будівель на відносно великій території, оточених однією стіною, з яких одні ворота, Баб аль-Гінді, все ще збереглися до сьогодні. Натомість багато з початкових будівель, які колись були звернені один до одного по обидва боки існуючої вулиці, зникли. Те, що залишилося сьогодні - це мечеть, яка прибудована до мавзолею, а також макадам (лоджія), менша мечеть і мавзолей для синів султана Кайт-бея, гауд (поїлка для тварин) і раб (житловий комплекс, де орендарі платили орендну плату). У свій час було описано, і у це тяжко нині повірити дивлячись на купи сміття, що тут ще знаходились великі сади.
Мечеть і мавзолей султана утворюють головний будинок комплексу і відзначаються гармонійстю пропорціїй і стриманістю, але вишуканістю декору.
Інтер’єр влучно описала Керолайн Вільямс : «Багатство оздоблення надзвичайне, і все ж загальний ефект добре пропорційний і стриманий. Там все прекрасне - мармурові тротуари, стіни, вікна, стеля ».
Зал багато прикрашений різьбленням по каменю, розписаними дерев'яними стелями і кольоровими вікнами.
Осбливо вражає розпис стелі.
Дерев'яна стеля хоч і дуже гарна, але це, на жаль, не оригінал.
Похоронний зал, де панує напівтемрява, прикрашає мармурова підлога, позолочене різьблення мімбара.
СКлепіння куполу.
Зал мавзолею містить гробницю султана Султан Кайт-бея, який був одним з небагатьох мамлюкських правителів, що померли в старості природною смертю. Впродовж усього свого тривалого правління (1468-1496 рр.) р, Кайт-бей був великим покровителем архітектури. Я вже згадував дві вікали збудовані Кайт-беєм, є ще збудована на місці славнозвісного маяка фортеця в Александрії. Багато будував султан теж у Сирії, в Єрусалимі, Мецці.
«Имя султана Кайтбея можно перевести как «воскрешенный» — по преданию, он едва не умер при родах. На невольничьем рынке за этого хлипкого паренька дали всего 50 динаров, но в 1468 году он стал египетским султаном и правил 28 лет. Кайтбей выказал себя достойным и хитроумным правителем, сумел подчинить мамлюкам торговлю пряностями между Индией и Европой, а доходы казны тратил на свою истинную страсть — архитектуру. В 1481 году в Каир прибыл тосканский еврей Мешулам бен Менахем; этот еврей описывал султана как «старца лет восьмидесяти, еще высокого, стройного как тростник, и привлекательного облика. Облаченный в белое, он восседал на коне в окружении более двух тысяч воинов….
...Сводчатые проходы и лестницы, на которых громко щебечут птицы, ведут из погребального зала на крышу и дальше, к минарету. Отсюда открывается замечательный вид на комплекс в целом и особенно на купол с его резными звездами поверх геометрических узоров и арабесок.
В зависимости от положения солнца на небесах эти узоры видоизменяются, образуя бесконечную череду причудливых изображений. За стенами комплекса видны окрестные кварталы — крохотные мастерские, маленькие кофейни, улицы с тележками и цыплятами, самозабвенно купающимися в пыли". Эндрю Битти - Каир: история города
Купол мавзолею Кайт-бея унікально поєднує два накладених візерунка різьбленого оздоблення: піднятий геометричний візерунок зі зіркою та квіткову різьбу, що переплітаються з ним.
Контрастний ефект посилюється шляхом обробки поверхні кожної з двох систем по -різному.
На захід від мечеті Кайт-бея знаходиться менша купольна гробниця. Первісно вона була побудована для синів Кайт-бея, але пізніше тут в Османський період мешкав (чи був похоронений) турецький-суфій Гульшані. Звідси й назва цього поховання – мавзолей Гульшані.
Невеликий купол цього мавзолею, схожий за декором на мавзолей султана Кайт-бея, але все ж різьблення трохи простіше.
З іншого боку видно мавзолей еміра Таштімура.
Про цей мавзолей та інші пам’ятки Міста мертвих в наступному пості.
Дякую за увагу!
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2021-10-20 10:27 am (UTC)no subject
Date: 2021-10-20 11:30 am (UTC)no subject
Date: 2021-10-20 11:46 am (UTC)"Оздоблення сабіля - це щедре рококо" -
- да какое же это рококо? едва тянет на псевдоренессанс.
no subject
Date: 2021-10-20 01:01 pm (UTC)И, кстати, многие другие каирские достопримечательности тоже так классифицируются.
no subject
Date: 2021-10-20 02:35 pm (UTC)no subject
Date: 2021-10-20 03:39 pm (UTC)no subject
Date: 2021-10-20 03:36 pm (UTC)no subject
Date: 2021-10-20 03:40 pm (UTC)no subject
Date: 2021-10-21 12:35 pm (UTC)no subject
Date: 2021-10-21 04:23 pm (UTC)no subject
Date: 2021-10-21 06:56 pm (UTC)no subject
Date: 2021-10-23 09:58 am (UTC)no subject
Date: 2021-10-23 10:48 am (UTC)