Львів. Розписи Концертного залу музичного училища ім. Ст. Людкевича

[taras_palkov]

Будинок Музичного інституту імені Миколи Лисенка у Львові – один із останніх архітектурно-мистецьких ансамблів українського стилю доби модерн в Галичині (1913-1916 рр). За радянських часів у цьому будинку функціонував кінотеатр «Комсомолець», згодом – Музичний інститут, а нині –державне музичне училище імені Станіслава Людкевича.

Окрасою споруди є розкішні розписи двох залів авторства одного із найталановитіших українських художників-монументалістів XX ст. – Модеста Сосенка. Не так уже й багато його чудових розписів збереглися до наших днів – одні були зруйновані, інші – перемальовані. Серед найяскравіших його творінь, що збереглися до сьогоднішнього дня, є розписи Великого та Малого залів Музичного інституту, виконані у 1914-1915 рр. у притаманній художникові манері, що поєднав візантійські традиції, західноєвропейський модерн і багату національну орнаментику.
До Вашої уваги розписи Концертного, себто Малого залу.

У 40-их рр. ХХ ст., коли пануючий ідеологічний режим переглядав та змінював «семантичні» пріоритети мистецтва, зазнали змін і стінописи Миколи Сосенка. Відбулася заміна деяких символів та колористики. Так, були замінені синьо-блакитні барви, кобза з невідомих причин була замінена на бандуру, а солярні знаки (свастики) – взагалі усунуті.

Зміни у Великому залі були, мабуть, більш значущі. Та, дякувати Богу, у 80-х роках ХХ ст. за сприяння провідного фахівця – художника-реставратора Н. Присяжної, первісна поліхромія була відновлена.
Виглядає поліхромія дуже весело. Таке собі «конкретно етно», але без наліту провінціалізму, – радянськими колгоспниками, якими через кілька років наповниться Радянська Україна і просякне уся її культура, тут «і не пахне». Слід нагадати, що Західна Україна у той час була частиною Австро-Угорської імперії, а її столиця – Відень – одним із центрів стилю сецесії, чи ар-нуово.
Прямокутний плафон залу щедро декорований фігуративними сценами народних музикантів, які наче «птахи» розташовані на гілках химерних рослин. Це своєрідна метафора розквіту молодого покоління українських музикантів. Дивлячись на розписи так і хочеться почути музику і пуститися в танок :))).
Сопілкарі, цимбалісти, трембітарі в традиційних костюмах гуцулів, мабуть, символізують «західників», натомість кобзар і бандурист – представляють жителів Великої України.

Як на мене, вдалим компонентом розписів є вписаний стилізованим шрифтом поетичний текст. Це відомі кожному українцеві цитати, пов’язані з музикою і навчанням. Зокрема, Т. Шевченка, І.Франка та інших.

«Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…»
(Т. Шевченко)

«Книги - морська глибина!
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.»
(І.Франко)

Comments

[faccetta.livejournal.com]

Цікавая ўкраінская сэцэсія.

[taras-palkov.livejournal.com]

Ще Вам найближчим часом розписи храмів такого типу покажу.

[faccetta.livejournal.com]

Добра. Чакаю.

[olga-kulaj.livejournal.com]

Неймовірна краса! Такий оригінальний розпис. Навіть не чула ніколи, що у Львові є будівля з таким оформленням.

[taras-palkov.livejournal.com]

Є ще чимало цікавих розписів. Помаленьку буду про них писати. Думаю, Вам сподобається :)

[zalgalina.livejournal.com]

Дійсно, розкішні розписи - дуже весела та яскрава поліхромія. Душа радіє, дивлячись на це диво.
Шкода, що не побачила Ваш пост раніше. Позавчора цілий день була у Львові - до ночі чекала свого потяга, ( в Болгарію та назад їхала зі Львова). Якби знала, то неодмінно б пошукала цей зал.
Будь ласка, на всяк випадок, проінформуйте, як знайти цей будинок.
Дякую.

[taras-palkov.livejournal.com]

Училище знаходиться на площі Маркіяна Шашкевича, 5. Десь приблизно посередині між залізничним вокзалом і площею Ринок. Але потрапити туди нелегко. На вході сидить вахтер :))). Бо ж у залі, як і приміщенні взагалі, відбуваються навчання і репетиції. Тому, в основному, зал зайнятий. Ну хіба літом....
Спробую, цього літа сфотографувати ще Великий зал (він теж цікавий) і тоді Вам розповім деталі.
Дякую, що Ви так оперативно зреагували. Я знав, що Вам сподобається :)

[zalgalina.livejournal.com]

Дуже сподобалось.
Мабуть, Вам відомо, що у Львові при костелі Сретенія колишнього монастиря кармеліток босих є капличка, яку розписував мій улюблений Розен.Я випросила у ксьондза показати мені ці фрески. Він капличку відчинив, але робить фото не дозволив. Розписи Модеста Сосенка нагадали мені ці фрески. Така ж багата та цікава поліхромія, але тематика, звичайно, інша. Світлини каплички я знайшла, але дуже хочу мати свої фотографії. Чи не маєте Ви доступ в цю капличку, але щоб був дозвіл на фото ???
В капличці тоді був ремонт та реставрація. Може, вона вже відчинена для всіх бажаючих?

[taras-palkov.livejournal.com]

О, я знав що Ви за цю капличку згадаєте. Спробую допомогти, але не впевнений, що вдасться. Знаю лише, що капличка закрита. Відкривається на екскурсії.

[petrark.livejournal.com]

А вот это чудесно :-)

[taras-palkov.livejournal.com]

Да и веселее :).