Ам'єн (Amiens). Собор
Sep. 8th, 2016 01:37 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
taras_palkov
На шляху нашого паломництва до Хітону Господнього у м. Трір ми мали нагоду відвідати невеличке і, як виявилося, дуже симпатичне французьке містечко Ам’єн. Це головне місто історичної області і сучасного регіону Пікардія, місто усім відомого з дитинства Жюля Верна та одного з організаторів Першого хрестового походу – Петра Пустельника.
Справжнім осердям міста й найвідомішою його пам’яткою є собор, названий, як і більшість соборів Північної Франції, на честь Богородиці – Нотр-дам (Cathédrale Notre-Dame d'Amiens). «Готичний, достойний римських традицій, арабського шарму, відверто підкорюючий, неперевершений та неприступний», – так про собор в Ам’єні висловлювався відомий британський мистецтвознавець Джон Раскін. Збудований храм архітектором Робертом да Люзаршем. Фахівці вважають собор зразком найчистішої готики, оскільки основну частину будівельних робіт було виконано всього за 50 років – між 1220 та 1270 рр. Для порівняння: міланський Дуомо й собор святого Віта в Празі будували близько 600 років.
Ам’єнський собор є найбільшим собором Франції. Фотографувати подібні споруди – справа невдячна. Важко передати за допомогою фото розмір та грандіозність цієї споруди. Та й «завдяки» невеличкій площі перед собором практично неможливо захопити весь собор в об’єктив. Споруда настільки велика, що свого часу могла вмістити все населення Ам’єна, яке нараховувало в середні віки 10 тис. мешканців. І хоча під час Першої та Другої світових воєн Ам’єн зазнав жахливих бомбардувань, але величному храму вдалося пережити століття кривавих воєн і революцій.
Західний фасад собору чудово декорований, а три його портали – справжні шедеври різьблення по каменю. На жаль, не було особливо часу їх розглядати й фотографувати, та й в той час вони мені цікавили не настільки, як тепер. Тому детально по них екскурс провести не зможу. Зробив лише декілька фото.
Центральний портал присвячений подіям Страшного Суду.
У нижньому регістрі прикрашеної рельєфами ніші порталу зображені мертві, які повстають з могил за звуком ангельських сурм та архангел Михаїл з вагами. Середній регістр показує грішників, яких демони підштовхують до пащі Левіафана.
Нарешті, у верхньому регістрі Ісус Христос в оточенні ангелів і Богородиці зі святим Іваном. Цю скульптуру Христа називають «прекраснийй Бог Ам’єна». Зверніть увагу: своїм жестом Він не здається, як може видатися на перший погляд :))), і, навіть, не благословляє, як дехто вважає, а показує нам свої рани!... Таким чином, як вказує Вінсент з Бове: «Він показує Свої рани, щоби засвідчити істинність Євангелія і надати нам докази, що Він був дійсно розп’ятим за нас».
Лівий малий портал присвячений св. Фірміну – першому єпископу Ам’єна. Цікавими скульптурами є святі, що тримають у руках свої голови – це Іван Хреститель та Діонісій Ареопагіт.
Правий портал зображає основні сцени з життя Діви Марії.
Однією з найпримітніших скульптур фасаду є Богородиця з немовлям Христом, про яку кажуть, що це одне з кращих в світі зображень Богородиці в скульптурі. Барельєф розміщений на порталі південного крила трансепту. Чи то я до нього взагалі не дійшов чи, можливо, його на той час реставрували, але, на жаль, не маю цього фото :((…
Цікаво, що під час реставраційних робіт на початку 90-их рр.. XX ст. були виявлені сліди фарби, якою раніше був пофарбований фасад собору. Нині фарбу замінили вечірньою підсвіткою, яка дозволяє уявити, яким був собор в XIII ст. Для більшого уявлення про підсвітку і декорацію собору зовні подаю відео «Day & Night at Amiens Cathedral», зняте WalesDVDCymru:
Що вигідно вирізняє інтер’єр Ам’єнського собору від інших, мною бачених у Парижі й Шартрі, так це те, що він напрочуд світлий, але при тому сприймається цілісно й урочисто. Єдине, від чого сумно – це те, що такий великий храм майже повністю порожній :((... Ам’єнців немає, та й тим, коли заходять, мабуть, «дуже тяжко» всередині хоча б перехреститися. І це при тому, що у Франції – багатій і загниваючій країні Свободи, Рівності й Братерства понад 70% населення визнають себе за католиків!?...
Одна з головних визначних пам'яток собору – його підлога з XIII ст. (реконструйована у XIX ст.) у вигляді найрізноманітніших орнаментів, одним з яких є знаменитий лабіринт. В середні віки віруючі, які не змогли здійснити прощу до Сантьяго-де-Компостелу (а Ам'єн – одна із традиційних точок паломництва з Північної Європи) проходили символічно цей шлях лабіринтом на колінах. Нині такими «дурницями» :)) ніхто займатися не буде…
Оскільки мій тодішній старенький, але улюблений фотоапарат NikonD80 не розрахований був на якісну зйомку при високих показниках ISO, то з середини храму я маю лише кілька якісних фото. Для кращого уявлення про інтр’єр подаю відео, зняте
всередині храму дроном: (skydrone france).
З інтер’єру чи не найбільше вражають 110 сидінь хору (XVI ст.) у вигляді розфарбованих скульптур, які цілком справедливо вважаються найкращими у Франції. З однієї строни – сцени з життя Івана Хрестителя, з іншої – св. Фірміна Пікардійського. Кожна сцена включає багато дійових осіб. Відчувається, що різьбярі по дереву в Пікардії були відмінні :)…
Крім мощей св. Фірміна, у соборі знаходиться також одна із головних реліквій християнського світу – глава Івана Хрестителя. «Ще одна?», – запитають скептики, адже зберігаються й «інші» голови Івана Хрестителя у кількох інших місцях. Тож невже Іван Хреститель був багатоголовим?.. Саме цю історію перетворив в анекдот Умберто Еко в романі «Баудоліно». І багатьом зі своїх читачів посіяв додаткові сумніви у душí. Насправді люди (у т.ч й клірики) – створіння слабкі й припускаються помилок. Свідомих чи несвідомих – не беруся судити. Звичайно, що справжня голова лише одна, решта ж – фальшивки, але чи Ам'єнська голова є саме тою – справжньою?... На мою думку – цілком ймовірно. Але судіть самі.
Відомо, що після свого третього віднайдення глава Предтечі повернулася до Константинополя і спочатку зберігалася в царських палатах, а потім частина її в Студійскому монастирі. За одним із переказів, канонік Валлон де Сартон в квітні 1204 р. (під час Четвертого хрестового походу) знайшов у руїнах одного з палаців Константинополя футляр, в якому знаходилася срібна тареля. Під скляним ковпаком було виявлено останки людського обличчя без нижньої щелепи з отвором над лівою бровою. Напис грецькою мовою підтверджував, що це мощі святого Івана Предтечі. Наявність отвору над бровою узгоджувалася з подією, що згадується св. Єронімом про те, що Іродіада в нападі гніву завдала удару кинджалом по відрубаній голові святого. Валлон де Сартон доставив знахідку на північ Франції – в Пікардію. 17 грудня 1206 р. католицький єпископ міста Ам'єну – Річард Герберойський – урочисто прийняв святі мощі і з цього часу починається шанування глави святого Івана в Ам'єні і у всій Пікардії. Невдовзі, у 1220 р. єпископ Ам'єну заклав фундамент нового катедрального собору, куди і була перенесена лицьова частина глави святого.
У 1958 р. проводилося вивчення реліквії і висновки компетентної комісії експертів-медиків підтверджують її справжність. Як стверджують експерти, Ам'єнська реліквія являє собою лицьову частина голови, що належить чоловікові семітського типу віком від 30 до 45 років, який жив у середземноморському регіоні в період між І ст. до і ІІІ ст. після Різдва Христового.
Зараз мощі Івана Хрестителя виставлені в релікварії в північному рукаві трансепта. Цей релікварій був виконаний в XIX ст. за моделлю попереднього з XVII ст., зруйнованого в роки Революції.
Наша група прочан була не єдина в храмі. Біля мощей відмовляла молебень група православних паломників на чолі з двома батюшками, один із яких був «місцевим», тобто представником РПЦ у Франції. Православні отці обняли й розцілували наших «отців – відступників». Як все-таки благотворно впливає на декого «дух Заходу» :)))!
До слова, місцева церковна влада робить усе можливе, щоб представникам «сестринської церкви» у храмі було дуже комфортно. Навіть свічки, хоч і залишилися типовими для римо-католиків парафіновими, проте зроблені видовженими як у православних. Тепер залишається лише чекати симетричних кроків у відповідь :))).
Далі подаю фото наших отців – братів Ореста й Миколи Фредини – справжніх наших «златоустів», від яких ми довідалися багато цікавого і потрібного. І це, дякувати Богові, не у одному паломництві.
Щоб відчути характер розважань під час наших прощ, раджу подивитись для прикладу запис на youtube однієї з лекцій о. Миколая: "Стосунки в гроні молодих людей" ЛМГО УМХ - https://www.youtube.com/watch?v=m9SI7Mh_P_o Впевнений, скучно не буде :). До того ж, переконаний, що в цій розповіді кожен знайде для себе щось нове і корисне.
https://www.youtube.com/watch?v=m9SI7Mh_P_o
Оглянувши, наскільки було можливо, собор ми хотіли ще завітати до музею Жюля Верна, який знаходиться трохи осторонь від центру. Та вільного часу у нас не було, тож ми вирушили далі.
Підсумовуючи, хочу зазначити, що Ам'єн з його собором подарував нам чудові враження, тому дуже хотілось би навідатись до нього ще раз, але вже, принаймні, на цілий день.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2016-09-11 09:43 am (UTC)Дуже люблю роздивлятись портали храмів. Але завжди обмаль часу. А фото дають змогу роздивитись усі деталі. Навіть не знаю, чи було краще, коли все було пофарбоване. На мій погляд, занадто яскраво та відволікає від загального враження. Але, мабуть, це було дуже потрібно в той час, коли в храми всі йшли молитись, а не дивитись...
Коли була в Болгарії, відвідала місто Созополь. Там, у храмі Св.Георгія зберігаються зараз мощі Івана Хрестителя (рука, кістки черепа та зуб). Їх знайшли у мармурованій скрині на острові Св.Івана (біля Созополя). Експерти також стверджують, що мощі справжні. Мені теж пощастило, як і Вам, їх побачити та доторкнутися.
Відео, зняте дроном вражає. Може, дочекаємось, коли буде подібне відео Львівської катедри та інших Львівських храмів (ієзуітів, бернардинців ,домініканців)...
no subject
Date: 2016-09-13 12:28 pm (UTC)За фарбу повністю з Вами згоден. можливо, що не було так яскраво. Або первісно не було яскраво, а потім "удосконалили".
З мощами - це складні історії. Думаю, з часом буде багато чого з'ясоване за допомогою наукових досліджень. До речі, мощі Івана Хрестителя є навіть у Бережанах, де наскільки я пам'ятаю, Ви недавно побували.
Впевнений найближчим часом з'явиться і відео зняте дроном львівських храмів. Знаю, що одні "круті", навіть весілля знімали таким способом в Петра й Павла.
no subject
Date: 2016-09-13 02:09 pm (UTC)no subject
Date: 2016-09-16 02:46 pm (UTC)