taras_palkov

Цього літа мені довелось не тільки подорожувати різними країнами, але й пожити певний час в іншому помешканні рідного міста у зв'язку з ремонтом вдома. «Нова» квартира знаходилась у центральній частині міста, на вулиці Академіка Філатова. До того я не так часто прогулювався цієї вулицею, тому тепер була змога більш детально її (і прилеглі до неї вулиці й вулички) оглянути й ще раз переконатися в тому, яке ми багатство ми маємо, але в значній мірі його не цінуємо. А нашим завданням є його берегти і збагачувати).

( Read more... )

Недавні мої пости про Стамбул з навіяними Роксоляною, Байдою Вишневецьким, Марусею Богуславою, українськими невольниками (https://taras-palkov.livejournal.com/46115.html) темами заставили мене пригадати мої вже давніші поїздки по Україні місцями, з цими сюжетами пов’язаними. Крім Богуслава (про це місто був мій минулий пост) пригадалося також містечко Бурштин, що на Івано-Франківщині, у якому знаходиться цікавий костел св. Трійці з розписами на «турецьку тему», які чомусь до сих пір не тільки у livejournal, але й будь-якому іншому українському інтернет-ресурсі ніде не фігурують. Тому сьогодні буду намагатися заповнити цей пробіл. Але перед тим, як ці розписи показати, треба розповісти про передумови їх виникнення, зокрема про тих, завдяки кому і був збудований костел св. Трійці в Бурштині – про монахів-тринітаріїв.

( Read more... )

Однією з найвідоміших архітектурних пам’яток Львова а є т.зв. «Чорна кам’яниця» – чудовий приклад пізнього ренесансу (1588- 1589 рр.). З 2016 р. ця споруда була закрита на реставрацію, під яку було виділено грант Посольського фонду США – 275 тис. $. В ході реставрації ще 29 тис. $ стали внеском Львівського історичного музею, якому ця кам’яниця належить. І от реставрація майже закінчена, принаймні вже оновлено фасад і відремонтовано частину внутрішніх приміщень. Отже, чорна кам’яниця повстала у всій красі і… в трохи іншому вигляді. То ж я вирішив поділитися цієї радісною новиною з читачами livejournal і зробити це напередодні дня св. Мартина Турського, з яким ця кам’яниця безпосередньо пов’язана.


( Read more... )

Монастирі Метеори (Moni Meteora) – диво середньовічної Греції. Розташовані вони на чорних вулканічних скелях 300-метрової висоти, що стоять посеред Фессалійською рівнини. Греки називають ці монастирі «небесними катакомбами». Опинившись там, відчуваєш, що ти ніби не на землі. Незвичайний світ і панує в цих древніх обителях Святого Духа. Вже через одні Метеори варто побувати в Греції! Наче не стосується їх ніщо земне і суєтне.

( Read more... )

На власній сторінці я вже писав про місцеві розписи першої половини XX ст. «Ян-Генрик Розен. Розписи семінарської каплиці» – http://taras-palkov.livejournal.com/9539.html, «Кохавинські ангели» – http://taras-palkov.livejournal.com/7646.html, «Львів. Розписи Концертного залу музичного училища ім. Ст. Людкевича» – https://taras-palkov.livejournal.com/4205.html. І от дійшла черга розповісти про не менші цікаву поліхромію костелу Воздвиження Чесного Хреста у Великому Колодному (Кам’янко-Бузький район Львівської області).

( Read more... )

Підгірці. Непопсовий артефакт попсової точки
або Звичайнісіньке чудо

Відносно недавно я писав про монастир у Підкамені – http://taras-palkov.livejournal.com/9254.html. Можливо, багатьом з читачів видалася надуманою інформація про самооновлення колони зі скульптурою Богородиці на монастирському подвір’ї. Я можу їх зрозуміти. До таких речей я свого часу відносився так само скептично. Пригадую, як на пропозицію одного пароха не лише сфотографувати іконостас у його парафіяльній церкві, але й спуститися в церковний підвал, де знаходилась одна із ікон, що ніби-то самовідновилася, автор цього посту ввічливо відмовився...

( Read more... )

В Підкамені я був не один раз. Але останнього разу позитивних емоцій від цього місця я, мабуть, "набрався" найбільше. А все завдяки чудовій погоді і  прекрасній порі року. На групу наших паломників з якими я приїхав мікроавтобусом (раніше завжди приїжджав автом) Підкамінь справив узагалі, можна сказати, приголомшуюче враження. Вони і не підозрювали, що не так далеко від Львова можуть бути такі потрясні місця.

( Read more... )

Одними із найкращих збережених розписів другої половини XX ст. на території України є поліхромія монастирської церкви оо. ісусівців (нині оо. редемптористів) у Кохавині – частині селища Гніздичів, що у Львівській області. Поліхромія виконана у 1928-29 рр. львівським художником –професором Юліаном Крупським. Незважаючи на запустіння монастиря в радянські часи, фрески у храмі збереглися майже повністю. Реставраційні роботи, які зараз тривають у монастирі, дають надію на їх повне відновлення.

( Read more... )

Базальтові стовпи Іванової Долини (нині с. Базальтове Костопільського району) – одне з найцікавіших геологічних явищ Рівненської області. Розташовані вони на південній околиці села в глибоких і розлогих кар’єрах, два з яких надалі перебувають в робочому стані, а два інших – вже «виексплуатовані».
( Read more... )